<< Главная страница

Аврам АБЧУК



Абчук Аврам Пiнхусович народився 1897р. у Луцьку в багатодiтнiй сiм'ï дрiбного службовця. П'ятирiчним хлопчиком був вiдданий батьками в хедер - напiврелiгiйну єврейську початкову школу.
Проте продовжити навчання в мiськiй гiмназiï через так звану "процентну норму", яка обмежувала доступ дiтям єврейського походження в навчальнi заклади царськоï Росiï, не змiг.
Коли йому виповнилося тринадцять лiт, полишив отчий дiм. Шлях його пролiг до Києва. Якось у робiтничому клубi, куди бездомний юнак частенько навiдувався пiсля трудового дня, виступали вiдомi поети Давид Гофштейн, Перец Маркiш, Лейб Квiтко i Давид Бергельсон. Пiсля закiнчення лiтературноï частини сором'язливий вiд природи Абчук протиснувся до поважних гостей i простягнув одному з них зшиток власних вiршiв, якi потай складав.
Давид Гофштейн, ознайомившись й творами початкiвця, iнтуïтивно вiдчув перед ним - народний самородок. Дiзнавшись, що хлопчина не має в Києвi нi кола нi двора, запросив до себе на квартиру. А потiм прилаштував його вихователем у щойно вiдкритий будинок безпритульникiв, ввiв у лiтературне середовище.
Вже першi публiкацiï Абчука в єврейськiй перiодицi принесли йому визнання. Як завважила тодiшня критика, "на небосхилi єврейськоï лiтератури заяскравiла нова зоря". Молодий письменник не лише писав новели й нариси, а й наполегливо вчився. Закiнчив Киïвський iнститут народноï освiти. А коли в Києвi вiдкрився Iнститут єврейськоï культури при Академiï наук Украïни, став одним iз перших його наукових спiвробiтникiв.
На початок 30-х рокiв припадає розквiт таланту Аврама Абчука. В цей час з'являються збiрки його новел, критичних праць, монографiï. А коли було опублiковано роман "Гершл Шамай" (1933), стало ясно: в єврейську лiтературу прийшов справжнiй майстер "великоï" прози. Його книги перекладалися мовами народiв СРСР.
За iдейно-естетичним спрямуванням творчостi Абчук належав до лiтературноï органiзацiï ВУСПП (Всеукраïнська Спiлка пролетарських письменникiв). Деякий час був ïï секретарем. Як один iз найавторитетнiши
Їх єврейських прозаïкiв i критикiв, вiн у складi письменницькоï делегацiï Украïни, куди входили П.Тичина, М.Рильський, I.Микитенко, П.Панч, М. Бажан та iн., у серпнi 1934р. брав участь у роботi I Всесоюзного з'ïзду письменникiв. А на I Всеукраïнському з'ïздi письменникiв був одностайно обраний керiвником єврейськоï секцiï.
Здавалося, що складається творча доля Абчука щасливо. Але в ту пору набрала шалених обертiв кривава сталiнська сiчкарня. 27 вересня 1937р. на однiй iз киïвських вулиць агенти НКВС схопили Абчука. В той же день пiд час трусу його дружина i син Вiльям, ще немовля, були викинутi з квартири на вулицю, а невдовзi висланi з Києва.
Пiдручнi Єжова висунули Абчуковi стандартне для всiх iнтелiгентiв звинувачення: "пiдривна дiяльнiсть, проведення на територiï СРСР шпигунства на користь однiєï iноземноï держави". Яка дiяльнiсть, на користь якоï держави велося шпигунство, слiдство анiтрохи не турбувало. Воно мало поставляти жертви на конвеєр нищення i справно це робило. 27 вересня Абчука кинули за грати, а 10 жовтня 1937р. розстрiляли...
Пiсля смертi "улюбленого вождя всiх народiв" Спiлка письменникiв Украïни розпочала клопотатися про реабiлiтацiю безвинно репресованих сталiнщиною лiтераторiв. Винятково благородну роль у поверненнi доброго iменi А.Абчуку вiдiграли В.Сосюра i М.Рильський, якi дали йому якнайкращi характеристики. 13 жовтня 1956р. справу Абчука переглянув Верховний Суд СРСР, i вирок особливоï наради при НКВС вiд 10 жовтня 1937р. було скасовано.
А.Абчука реабiлiтовано посмертно. ЛУ 19(4428) 9.05.1991
Аврам АБЧУК


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация