Кесар АНДРIЙЧУК



Андрiйчук Кесар Омелянович народився 22 березня 1907р. в с.Латанцi Брацлавського повiту Кам'янець-Подiльськоï губернiï (нинi Вiнницькоï областi) в багатодiтнiй бiдняцькiй сiм'ï. В 1923р. пiсля закiнчення єдиноï трудовоï школи в рiдному селi вступив до Вороновицького технiчного училища, де за рiк опанував ремесло столяра. Саме тут вiн спiзнав смак громадськоï роботи; був секретарем комнезаму, завiдувачем хати-читальнi, сiлькором вiнницькоï окружноï газети "Червоний край". У 1924р. з путiвкою комнезаму вирушив до Вiнницi, де став слухачем трирiчних педагогiчних курсiв iм. Iвана Франка. В 1927р. поступив на лiтературний факультет Одеського IНО, навчаючись в якому, вiдвiдував загальномiське лiтературне об'єднання, де починали свiй творчий шлях Степан Олiйник, Сава Голованiвський, Степан Крижанiвський, Олег Килимник, Володимир Iванович та iн.
Початок свого лiтературного шляху Андрiйчук вiдносив на сiчень 1927р., коли в одеському "Червоному степу" вперше був надрукований його вiрш "21-ше сiчня", присвячений пам'ятi Ленiна. Потiм вiршi, новели, рецензiï регулярно з'являлися на сторiнках одеських видань "Чорноморська комуна", "Молода гвардiя", "Блиски" i "Металевi днi", а також "Зорi" (Днiпропетровськ), "Лiтературного додатку" (Житомир) та iн. Того ж року вiн був прийнятий до ВУСППу.
У 1931р. в харкiвському видавництвi "ЛIМ" видрукувана перша збiрка поезiй К.Андрiйчука "На зламi", яка виявилася й останньою. Поет пiдготував до друку другу книжку, але побачити ïï на полицях книгарень не змiг. Бо у вереснi 1937р. був заарештований органами НКВС Вiнницькоï областi i через три мiсяцi без слiдства, без виклику в суд, без застосування будь-якоï статтi Карного кодексу УРСР засуджений на 10 рокiв позбавлення волi у виправно-трудових таборах. Усi його скарги, протести, клопотання залишалися поза увагою правових органiв. Лише 8 березня 1947р., по вiдбуттi строку покарання, його звiльнили з-пiд варти без будь-яких пояснень i вибачень. Але з приписом: оселитися в с.Малопiщанка Марiïнського району Кемеровськоï областi.
З грудня 1947р. по квiтень 1961р. Андрiйчук викладав у тамтешнiй школi росiйську мову й лiтературу. Продовжувати творчу роботу виявилося справою безперспективною, оскiльки про друкування його вiршiв не могло бути й мови.
Лише в 1956р., пiсля численних скарг, органами прокуратури було призначено нове розслiдування справи Андрiйчука, в процесi якого встановлено, що всi без винятку звинувачення в 1937р. були вигаданi й нiчим не пiдтвердженi. За протестом прокурора Вiнницький обласний суд 15 березня 1956р. постанову особливоï наради при НКВС вiд 26 листопада 1937р. скасував i справу провадженням припинив.
Пiсля громадянськоï реабiлiтацiï Андрiйчук був поновлений у рядах членiв Спiлки письменникiв, до якоï був прийнятий кандидатом ще в 1934р. Лишок свого життя вiн провiв на батькiвщинi, де працював педагогом Тиврiвськоï середньоï школи, зрiдка друкуючись у перiодицi.
Помер 7 серпня 1958 року. ЛУ 19(4428) 9.05.1991
Кесар АНДРIЙЧУК