<< Главная страница

ОЛЕКСАНДР БIЛЕЦЬКИЙ (1884 - 1961)


О. I. Бiлецький народився 2 листопада 1884p. поблизу Казанi в сiм'ï агронома. Вчився спочатку в однiй з казанських гiмназiй, а пiсля переïзду батькiв до Харкова - в харкiвськiй 3-й гiмназiï, яку закiнчив у 1902p. Далi - навчання на iсторико-фiлологiчному факультетi Харкiвського унiверситету.
В студентськi роки Бiлецький уже заявляє про себе як про серйозного дослiдника в галузi фiлологiï (оригiнальна наукова розвiдка "Легенда о Фаусте в связи с историей демонологии", яка була надрукована в двох випусках "Записок Неофилологического общества при С.-Петербургском университете" (1911, 1912)).
Закiнчивши 1907р. унiверситет, О. I. Бiлецький працює викладачем у харкiвських гiмназiях та в реальному училищi й одночасно вчиться в аспiрантурi. В 1909
- 1912 pp. вiн живе у Петербурзi, де готується до складання магiстерських екзаменiв. З 1912p. О. I. Бiлецький - приват-доцент Харкiвського унiверситету по кафедрi росiйськоï мови i лiтератури. Публiкує кiлька лiтературознавчих i мистецтвознавчих статей, пише велику роботу, що була згодом (у 1918р.) захищена ним як магiстерська дисертацiя,
- "Эпизод из истории русского романтизма. Русские писательницы 1830
- 1860-х годов". 1916р. виступає з доповiддю "О преподавании древнерусской литературы в средней школе" на педагогiчному з'ïздi в Харковi. 1922р. в межах полемiки з формалiстами виходить стаття "Новейшие течения в русской науке о литературе". В 1923 - 1924 pp. О. I. Бiлецький друкується на сторiнках тогочасних украïнських лiтературних журналiв та альманахiв ("Шляхи мистецтва", "Книга", "Червоний шлях", "Плуг", "Гарт") - переважно як рецензент. Найпершi його рецензiï (на книжки В. Полiщука i Г. Пєтникова) були опублiкованi у 1922р. В цей перiод виходять оглядовi статтi "Двадцять рокiв новоï украïнськоï лiрики (1903 - 1923)" (1924) i "Про прозу взагалi та про нашу прозу 1925 року" (1926); статтi "Украïнська драматургiя пiсляжовтневоï доби" (1926) i "Украинская литература послеоктябрьской поры" (1930); нариси творчостi ряду поетiв i прозаïкiв - здебiльшого це передмови до збiрок ïхнiх творiв, - "Дмитро Загул" (1927), "Павло Тичина" (1927), "Володимир Сосюра" (1928).
У 30-х роках та у роки вiйни на сторiнках перiодики друкується ще ряд статей i рецензiй, присвячених творчостi радянських письменникiв (М. Горького, В. Маяковського, О. Толстого, О. Серафимовича, М. Островського). Росiйськiй лiтературнiй класицi присвяченi роботи "Достоевский и натуральная школа в 1846 году" (1922), "Н. С. Лесков. Личность, творчество" (1923, неопублiков.), "Из материалов для изучения И. С. Тургенева" (1923), "Тургенев и русские писательницы 1830 - 1860-х годов" (1923), "Очередные вопросы изучения русского романтизма" (1927).
Чимало сил i енергiï Бiлецький в 20-х роках вiддає театральнiй справi. Вiн працює у вiдповiдному вiддiлi Наркомосу Украïни, викладає в Харкiвському театральному iнститутi, в театральних студiях i школах, стає одним з органiзаторiв першого украïнського дитячого театру i харкiвського "Героïчного театру". Видана книжка "Старинный театр в России" (1923), ряд iнших праць, присвячених iсторiï i сучасному становi вiтчизняного театру. Виступає також як драматург, написавши кiлька п'єс для дiтей (пiд псевдонiмом Рiчард Побєдимський).
Бiлецький багато працює як лiтературознавець. Йому належать роботи "Маркс, Енгельс i iсторiя лiтератури" (1934р.; монографiя, яка була однiєю з перших в радянському лiтературознавствi спроб конкретного аналiзу лiтературно-естетичних поглядiв основоположникiв наукового комунiзму), "В мастерской художника слова", "Проблема синтезу в лiтературознавствi", "Симеон Полоцький та украïнське письменство XVII вiку", "Старинный театр в России". 1940р. виходить росiйською мовою стаття "Проблема синтеза в литературоведении".
У 1937р. О. I. Бiлецькому було присуджено - без захисту дисертацiï, за сукупнiстю праць - учений ступiнь доктора фiлологiчних наук, у 1939р. вiн обирається академiком АН УРСР, у 1946р. - членом-кореспондентом АН СРСР i в 1958р. - дiйсним ïï членом. 1941р. йому присвоєно звання заслуженого дiяча науки УРСР. П. Г. Тичина висував в 1946р. кандидатуру О. I. Бiлецького на пост вiце-президента Академiï наук УРСР. Бiлецький постiйно вiв науково-органiзаторську роботу, яка особливо активно розгортається тодi, коли вiн почав працювати в Науково-дослiдному iнститутi Тараса Шевченка, створеному 1926р. в системi Наркомосу УРСР i пiзнiше, в 1936р., переданому у вiдання Академiï наук Украïни. Очолював в 1939
- 1941 pp. i з 1944р. до кiнця життя Iнститут лiтератури iм. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Виконував обов'язки вiце-президента АН УРСР (1946 - 1948), члена Президiï АН УРСР (1948 - 1952), головного редактора журналу "Радянське лiтературознавство" (з часу його заснування - 1957) та iн. В поле зору О. Бiлецького як дослiдника лiтературноï давнини потрапляють: перекладна лiтература перiоду XI - XIII ст., зародження драматичноï лiтератури на Украïнi, росiйська лiтература на рубежi XVII i XVIII ст., "Повчання" Володимира Мономаха i "Слово о полку Iгоревiм" (1947), дiяльнiсть Iвана Вишенського, Григорiя Сковороди, Симеона Полоцького (з цiєï теми залишилося лише чотири статтi, а рукопис монографiï загинув пiд час вiйни). Вiн є автором роздiлiв, присвячених украïнськiй лiтературi перiоду XIV - XVIII ст. у двотомнiй "Iсторiï украïнськоï лiтератури" (1954); праць про стародавню писемнiсть; складає найповнiшу за обсягом охопленого матерiалу "Хрестоматiю давньоï украïнськоï лiтератури (Доба феодалiзму)" (два видання - 1949, 1952); пише статтю "Слово о полку Iгоревiм та украïнська лiтература XIX - XX ст." (1959). Йому належать такi лiтературознавчi роботи, як стаття "Стан i проблеми вивчення давньоï украïнськоï лiтератури" (1959), стаття "Судьба большой эпической формы в русской литературе XIX - XX веков" (1948), тези "Русская литература и античность" (1961).
Багато працює Бiлецький над дослiдженням творчостi О. С. Пушкiна: перша пушкiнознавча робота ("К истории создания "Капитанской дочки") з'явилася в 1930р., останнi - в серединi 50-х рокiв; створено працю "Гоголь i Пушкiн"; аналiз вiршiв "Я помню чудное мгновенье" i "Анчар" здiйснено в розвiдцi "Из наблюдений над стихотворными текстами А. С. Пушкина". Вiн публiкує також роботи, присвяченi вивченню дожовтневоï украïнськоï лiтератури: статтi "Украïнська лiтература серед iнших лiтератур свiту" (1958), "До питання про перiодизацiю iсторiï дожовтневоï украïнськоï лiтератури" (вперше надруковано в 1963р.); зокрема, дослiдженню росiйсько-украïнських лiтературних взаємозв'язкiв: "Шевченко и русская культура" (1939), "Леся Украïнка i росiйська лiтература 80
- 90-х рокiв" (1948), "Пушкiн i Украïна" (1954), "Гоголь i украïнська лiтература" (1954), "Шляхи розвитку росiйсько-украïнського лiтературного єднання" (1955), "До питання "Iван Франко i росiйська лiтература" (1956).
Велика кiлькiсть робот присячена вивченню творчостi того або iншого письменника XIX - початку XX ст., з Їявляються такi лiтературознавчi портрети: - I. П. Котляревський ("Украïнська лiтература серед iнших лiтератур свiту", стаття "Энеида" И. П. Котляревского" (1961)); - Г. Ф. Квiтка-Основ'яненко (стаття "Украïнська проза першоï половини XIX столiття (вiд Г. Квiтки до прози "Основи")" (1960));
- I. С. Нечуй-Левицький (робота "Iван Семенович Левицький (Нечуй)" (1956 р.)); - Леся Украïнка (одна iз статей - "Антична драма Лесi Украïнки ("Кассандра")" - з'явилася ще у 1929р.); - Т. Г. Шевченко (працi "Тарас Шевченко" (1939), "Шевченко и мировая литература" (1939), "Шевченко и русская культура" (1939), "Русские повести Т. Г. Шевченко" (1948), "Свiтове значення творчостi Шевченка" (1951), "Шевченко i слов'янство" (1952), "Завдання i перспективи вивчення Шевченка" (1961));
- Iван Франко (працi "Художня проза I. Франка" (1956), "Франко й iндiйська лiтература" (1956), "Свiтове значення Iвана Франка" (1956), "Проблеми радянського франкознавства" (1956), "Поезiя" (1958) та нарис "Шляхи розвитку дожовтневого украïнського лiтературознавства" (1959)) - Павло Тичина (лiтературознавчий портрет 1957р.); - Максим Рильський (лiтературознавчий портрет 1960р.). О. Бiлецький є також автором статей про Данте, Аду Негрi, Кеведо, Сервантеса, Шекспiра, Свiфта, Вальтера Скотта, Дiккенса, Байрона, Уеллса, Рабле, Лесажа, Мольєра, Шатобрiана, Гюго, Доде, Жорж Занд, Барбюса, Гете, Бехера, Е. Толлера, Есхiла, Гомера, Лонга, Арiстофана, Овiдiя, Ювенала, Лукрецiя та iн.; статей про французький романтизм, про сучасну художню лiтературу на Заходi. Дослiдження 30-х рокiв "Литература Древней Индии" було лише частково використане в його публiкацiях. В лiтературно-критичних виступах другоï половини 40-х i 50-х рокiв дослiдник звертається до творчостi таких письменникiв, як Н. Рибак, В. Владко, С. Скляренко, О. Полторацький, лiтературознавцiв М. Гудзiя, П. Попова, Л. Новиченка.
Питання розвитку радянськоï лiтератури i лiтературноï науки розглянутi в статтях "Завдання украïнськоï прози..." (1946), "Завдання та перспективи розвитку украïнського лiтературознавства" (1957), брошурi "Украïнське лiтературознавство за сорок рокiв (1917 - 1957)" (1957). Проблема специфiки лiтературно-художньоï творчостi поставлена в статтi "О специфике литературного искусства" (тривалий час вона залишалася в архiвi вченого й була опублiкована лише 1984р.). Є пiдстави говорити про наукову школу академiка Бiлецького, з якоï вийшла цiла плеяда радянських учених-лiтературознавцiв i лiтературних критикiв.
Помер Олександр Iванович Бiлецький 2 серпня 1961р.

ОЛЕКСАНДР БIЛЕЦЬКИЙ (1884 - 1961)


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация