<< Главная страница

Сава БОЖКО


Божко Сава Захарович народився 24 квiтня 1901 року у с. Крутоярiвка на Донеччинi (нинi Межiвського району на Днiпропетровщинi) в сiм'ï селянина. Вчився у Павлоградськiй учительськiй гiмназiï, а 1923 року закiнчив Комунiстичний унiверситет iменi Артема (Харкiв).
У 1920-му вступив до лав КП(б)У.
Пiсля революцiï працював журналiстом у редакцiях газет "Червоний кордон" (Кам'янець-Подiльський), "Студент революцiï", "Селянська правда" (Харкiв). Починаючи з 1917 року друкував нариси, лiтературно-критичнi статтi в газетах "Селянська правда", "Вiстi ВУЦВК", "Пролетар", "Культура i побут", "Комсомолець Украïни", багатьох республiканських журналах.
Належав до органiзацiï селянських письменникiв "Плуг" i ВУСПП. Член СП СРСР з 1934 року.
Окремими виданнями вийшли нариси "Козаччина", "Хмельниччина", "Гетьманщина" (1922), повiстi "Над колискою Запорiжжя" (1925), нариси "Чабанський вiк" (1927), "Украïнська Шампань" (1930), роман "В степах" (1930).
У 1932-му Сава Божко переïхав до Херсона, де працював викладачем полiтекономiï в мiсцевому педагогiчному iнститутi та Всеукраïнському заочному iнститутi масовоï партосвiти.
Бюро Херсонського мiськкому партiï 14 листопада 1935 року розглянуло його персональну справу i виявило, що, працюючи у вузi, вiн "протягував нацiоналiстичнi ухили, боротьбу з Хвильовим розцiнював як боротьбу за наркомiвське мiсце". За прояв нацiоналiстичного ухилу Божка виключили з партiï.
Спiвробiтник Миколаïвського обласного управлiння НКВС лейтенант держбезпеки Федоровський 25 червня 1938 року, розглянувши справу Божка С. 3., зазначив, що вiн є "одним з активних учасникiв антирадянськоï нацiоналiстичноï органiзацiï, за завданням якоï веде пiдривну контрреволюцiйну роботу". Через те, що перебування його на волi може вплинути на хiд слiдства, ухвалив "вибрати запобiжним заходом проти уникнення ним суду i слiдства - утримання пiд вартою у в'язницi м. Миколаєва".
Пiсля трусу на квартирi 27 червня 1938 року Божка заарештували. Пiд час обшуку забрали архiв i рукопис роману "До моря". Спецiальною постановою 16 грудня 1938 р. рукопис вирiшено передати дружинi (подальша його доля невiдома).
Слiдство тривало понад 10 мiсяцiв. Слiдчий Макаренко вiсiм разiв просив продовжити строк утримання арештованого пiд вартою, хоч той iз першого дня визнав себе винним. На судовому процесi 29-30 травня 1939 року письменник заявив: "На попередньому слiдствi я дав неправдивi показання, вважав, що радянськiй розвiдцi такi показання потрiбнi як перевiрка пiдозрiлих людей. Всi протоколи допитiв пiд час слiдства слiдчий редагував сам, а я пiдписував. До мене слiдчий застосовував методи фiзичного впливу, i я змушений був давати вигаданi показання. Тепер, на судi, вiд даних мною показань я вiдмовляюся".
Справу передали на додаткове розслiдування, яке провiв оперативний уповноважений Берестовий i направив матерiали на розгляд особливоï наради при НКВС СРСР. Пiдслiдний пред'явлених йому звинувачень не визнав. Особлива нарада засудила Божка С. 3. на 5 рокiв ув'язнення у виправно-трудовому таборi.
До 1942 року працював у м. Ухта (Комi АРСР). Велику Вiтчизняну пройшов рядовим, працюючи в дивiзiйнiй, а потiм у фронтовiй газетi. Пiсля вiйни спiвробiтничав у "Надднiпрянськiй правдi" (Херсон).
Помер 27 квiтня 1947 року в с. Слов'янка Межiвського району Днiпропетровськоï областi.
За протестом прокурора Херсонськоï Областi у справi Божка С. 3. було проведено додаткову перевiрку, в ходi якоï звинувачення не пiдтвердилися. Позитивнi характеристики письменниковi дали Т. Масенко та I. Гончаренко. Президiя Херсонського обласного суду 24 серпня 1960 року скасувала вирок особливоï наради при НКВС СРСР i справу припинила за вiдсутнiстю складу злочину.
Сава Божко реабiлiтований посмертно. Олександр Мукомела ЛУ 21(4430) 23.05.1991
Сава БОЖКО


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация