ЮрIй БУДЯК


Будяк (справжнє прiзвищi Покос) Юрiй Якович народив ся 1878 року в с. Красногiрка на Полтавщинi в селянськiй сiм'ï. Працював чабаном, вантажником, матросом. З 1912 року навчався в Киïвському полiтехнiч ному iнститутi, з 1916-го - в Одеськiй школi прапорщикiв яку змушений був залишити через хворобу.
У часи громадянськоï вiйнi обирався заступником голови бiлоцеркiвськоï "Просвiти", незначний час працював в апаратi Центральноï Ради. У 1922 та 1924 роках його двiчi заарештовувалi органи ЧК за звинуваченням в тому, що при нападi бiлих нi Бiлу Церкву вiн нiбито брав участь у церемонiï урочистоï зу стрiчi бандитiв, проте судом був виправданий
Почав друкуватися 1895 року. Спiвробiтничав у журналах "Украïнська хата", "Лiтературно-науковий вiсник", газетi "Рада". Будяк - автор поетичних книжок "Невольниця" (1907), "На полях життя" (1909), "Буруни" "Пан Базалей" (1911), ."Записки вчителя", "На вовка", "Стрiльцi-ловцi" (1927), "Гриць-бешкетник", "Зозуля-регендуля", "Лелека здалека", "Мак та жито" "Хоробрi музики" (1928), п'єс "Пiд промiнням Червоного Жовтня", "Жовтнева казочка" (1924), оповiдань "Заблукалий" (1928), повiстi "До великоï брами".
Належав до лiтературноï органiзацiï селянських письменникiв "Плуг". Твори Юрiя Будяка зажили великоï популярностi в Украïнi, особливо в юних читачiв.
Заарештований у Києвi 1 лютого 1935 року.
В обвинувальному висновку, пiдготовленому уповноваженим НКВС УРСР Проскуряновим, Ю. Будяковi iнкримiнувалася приналежнiсть до контрреволюцiйноï органiзацiï, активна контрреволюцiйна дiяльнiсть i терористичнi настроï, тiснi зв'язки з розстрiляним Григорiєм Косинкою та арештованим керiвником "Плугу" Сергiєм Пилипенком.
Пригадано йому було i короткочасну службу в апаратi Центральноï Ради. спiвробiтництво в украïнськiй дожовтневiй пресi, яку потрактовано нацiоналiстичною,
Особливою нарадою при НКВС- СРСР 28 жовтня 1935 року засуджений на 5 рокiв виправних i трудових таборiв. Покарання вiдбував у Карагандинському таборi НКВС, затим - в Ухтi й Воркуто-Печорському таборi.
Звiльнений пiсля вiдбуття строку покарання 1 лютого 1940 р. Помер 28 вересня 1943 року. Ухвалою судовоï колегiï в кримiнальних справах Верховного суду УРСР вирок щодо Ю. Будяка скасовано i справу припинено за вiдсутнiстю складу i злочину. У матерiалах реабiлiтацiï є позитивнi рiдгуки про особу Ю. Будяка та його творчiсть письменника Б. Антоненка-Давидовича та лiтературознавця П. Довгалюка. Iван Iльєнко ЛУ 21(4430) 23.05.1991
ЮрIй БУДЯК