<< Главная страница

АНАТОЛIЙ ДАВИДОВ (нар. 1938)


Народився А. Давидов 1938р. в с. Бочках Конотопського району на Сумщинi в сiм'ï вчителiв. Пiсля закiнчення в 1960р. Нiжинського педiнституту працював учителем бiологiï. Деякий час був на комсомольськiй, партiйнiй роботi. Далi присвятив себе лiтературнiй дiяльностi: завiдував вiддiлом природознавства у журналi "Знання та праця", був головним редактором журналу "Барвiнок", потiм
- директором видавництва "Молодь". А. Давидов створив для дiтей багато книг - у тому числi i науково-художнiх, де розповiдається про життя природи. Перша книжечка "Ширшає виднокруг" вийшла 1967р., далi - "Сонячнi вершники", "Без креслень i кельми", "Знай, люби, бережи", "Скарб" та iн. Збiрка повiстей та оповiдань "Не так вже й тiсно на землi" дiстала високу вiдзнаку - премiю Лесi Украïнки. Твори А. Давидова приваблюють глибоким знанням природи, любов'ю до неï, а також розумiнням внутрiшнього свiту дiтей. Письменник прагне прищепити ïм бажання вивчати свiт рослин i тварин, берегти його. Вiн пише й про людськi стосунки, про дитячi справи, пригоди, вчить шанувати сучасне й минуле.
Цiкаве оповiдання "Вдячнiсть" iз циклу "Таємницi старого дуба". Дуб, наче жива iстота, спостерiгає все, що дiється навкруги, пригадує своє довге життя, пiклується про жолудi, якi продовжують його рiд. Але у дубi - дупло, й пишатися серед дерев йому вже недовго... Та ось приïхали до лiсу люди - вчитель з учнями, полiкували стовбур, замазали дупло, обгородили. I тут дуб iз вдячнiстю впiзнає у старому вчителевi юнака, якого вiн порятував у роки вiйни вiд ворога. Оповiдання це близьке до казки, якi теж пише А. Давидов. Краща з них
- про Озивайка, лiсового хлопчика, який доглядає лiс, дружить з тими, хто любить природу.

АНАТОЛIЙ ДАВИДОВ (нар. 1938)


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация