Олесь ДОСВIТНIЙ


Скрипаль-Мiщенко Олександр Федорович (лiт. псевдонiм Олесь Досвiтнiй) народився 8 листопада 1891 року в повiтовому мiстечку Вовча (теперiшнiй Вовчанськ) на Харкiвщинi в багатодiтнiй сiм'ï дрiбного крамаря. Початкову освiту здобув у земськiй чотирирiчнiй школi, екстерном закiнчив гiмназiю, вступив на фiзико-математичний факультет Петербурзького унiверситету, звiдки був виключений як активний учасник революцiйного руху.
У роки першоï свiтовоï вiйни перебував рядовим на фронтi. За революцiйну агiтацiю в царськiй армiï був засуджений до страти, але втiк за кодон. У Сан-Францiско став кореспондентом соцiал-демократичноï газети "Нова рада".
На рiдну землю повернувся 1918 року. Через рiк вступив до КП(б)У, працював редактором газети "Галицький комунiст". За пропагандистську роботу на Галичинi потрапив до варшавськоï в'язницi. У березнi 1920 року вiдбув на Велику Украïну. Був полiткомiсаром i головним редактором лiтературно-агiтацiйного поïзда "Бiльшовик",, редагував газети "Хлiб i залiзо", "Большевик в пути", "Селянська правда" i "Зiрка" (Катеринослав). В останнi роки життя виконував обов'язки головного редактора сценарного вiддiлу ВУФКУ (Всеукраïнського фотокiноуправлiння), голову Украïнського товариства драматургiв i композиторiв
Уривки з романiв, повiстей, оповiдання, фейлетони, лiтературно-критичнi статтi друкував в журналах "Ваплiте", "Червоний шлях", "Лiтературний ярмарок". "УЖ", "Шквал", та iн. Належав до лiтературних органiзацiй "Плуг", ВАПЛIТЕ, ВУСПП.
Автор багатьох книг публiцистики, оповiдань та повiстей: "Новели" (1920), "Тюнгуй" (1924), "На чужинi". "Чия вiра краща??" (1925). "Алай", "Гюлле" (1927), "Нотатки мандрiвника" (1929), "На плавнях", "Пiймав", "Постатi", "Сiрко" (1930), "На той бiк" (1931), "Новели" (1932), романiв "Американцi" (1925), "Хто?" (1927), "Нас було троє" (1929), "Кварцит" (1932). Його твори видавалися росiйською, англiйською, нiмецькою та iншими мовами.
7 грудня 1933 року помiчник уповноваженого слiдчоï групи секретно-полiтичного вiддiлу ДПУ УРСР Гольдман, розглянувши матерiали, що звинувачували Досвiтнього О. Ф. у "приналежностi до украïнськоï контрреволюцiйноï органiзацiï, яка намагалася повалити Радянську владу", ухвалила: "вибрати запобiжним заходом проти уникнення ним суду i слiдства - утримання пiд вартою в спецкорпусi ДПУ".
19 грудня 1933 року Досвiтнього заарештовано в Харковi. Слiдство вiв уповноважений ДПУ УРСР Грушевський, який до згаданих звинувачень додав "участь в терористичнiй дiяльностi", зокрема пiдготовку замаху на Постишева.
На черговому допитi 29 грудня 1933 року Досвiтнiй "визнав" себе приналежним до контрреволюцiйноï органiзацiï, а 10 сiчня 1934 року звернувся до слiдчого iз заявою, де засуджував своï "злочини" i просив дати можливiсть "вiдданою роботою на соцiалiстичному будiвництвi довести свою вiдданiсть великiй справi партiï i Радянськоï влади".
В обвинувальному висновку слiдчий запропонував судовiй "трiйцi" ув'язнити пiдсудного у виправно-трудовi табори на 10 рокiв. Заступник прокурора ДПУ УРСР наклав свою резолюцiю, в якiй запропонував розстрiл. Судова трiйка на закритому засiданнi 23 лютого 1934 року пiдтримала "вищу мiру соцiального захисту". 3 березня 1934 р. колегiя ОДПУ винесла вирок - розстрiл. Акту про виконання вироку у справi не виявлено.
На клопотання дружини письменника i за протестом прокурора вiйськовий трибунал Киïвського вiйськового округу 25 травня 1955 року скасував постанову колегiï ОДПУ вiд 3 березня 1934 року i справу припинив через вiдсутнiсть складу злочину Олександр Мукомела ЛУ 25.07.1991
Олесь ДОСВIТНIЙ