<< Главная страница

Микола ДУКИН


ДУКИН Микола Володимирович народився 21 грудня 1905 року в Балаклiï на Харкiвщинi в сiм'ï дрiбного крамаря. За довiдкою Балаклiïвськоï сiльради, виданою в березнi 1938 року на вимогу судових органiв пiсля арешту Дукина батьки його були куркулями, мали лiс i луг, а також крамницю та найманих робiтникiв. Усе це пiсля революцiï було вiдiбрано, але стало чи не головною причиною репресiй проти письменника.
З дев'ятирiчного вiку Дукин навчався в Харковi, в комерцiйнiй школi, потiм - у педагогiчному технiкумi. Якийсь час учителював на Iзюмщинi, а 1928 року С.Пилипенко запросив його на редакцiйну роботу в журнал "Плуг". У 1932-1934 рр. секретарював у журналi "Критика", а далi, аж до арешту, займався лiтературною роботою.
Художня спадщина Дукина невелика - десяткiв зо два оповiдань, книжка прози для дiтей "На машинi, на моторi" (1932), книжка нарисiв "Без протоптаних стежок" (1930) та кiлька перекладних повiстей i романiв росiйських письменникiв.
У матерiалах слiдства вся ця спадщина квалiфiкувалась як злочинна й антирадянська. У протоколи допитiв стверджується, що Дукин не тiльки з цим погоджувався, а й визнавав, що протягом усього життя був послiдовним антирадянцем: "Як виходець iз буржуазноï сiм'ï почав свою антирадянську нацiоналiстичну дiяльнiсть ще в 1921 роцi... В 1922 роцi почав учитися в Харкiвському педтехнiкумi, де лютували запеклi нацiоналiсти Вишиваний, Шамрай та iн... Моï натхненники - Пилипенко, Кириленко, Панiв i Божко... У "Плузi" почав писати своï нацiоналiстичнi новели... Такою новелою були "Пасинки степу", "На аванпостах"... у збiрнику "Матiола" те саме, про що писав нацiоналiст Хвильовий... По-шкiдницьки переклав романи "Пушкiн" Ю.Тинянова, "Бруски" Панфьорова, "Як гартувалася сталь" М.Островського..."
Таку ж нiсенiтницю про творчiсть цього письменника повторювали й "свiдки" з лiтературного середовища. Та вже через пiвроку слiдства, 9 лютого 1939 року, Дукин вiдкинув усi попереднi "зiзнання": "Факти... мною вигаданi для обмови себе... Про те, що iснує серед письменникiв пiдпiльна органiзацiя, не знаю...".
Незважаючи на плутанину в слiдчих матерiалах, справу Дукина було передано на розгляд особливоï наради при НКВС. За постановою цього позасудового органу вiд 29 жовтня 1939 року Дукин був вiдправлений у табiр строком на 5 рокiв "за участь в антирадянськiй нацiоналiстичнiй органiзацiï".
За свiдченням табiрноï адмiнiстрацiï, помер 10 жовтня 1943 року вiд легеневоï хвороби (вiдкритий туберкульоз).
Питання про реабiлiтацiю Миколи Дукина порушили 1956 року дочка письменника Наталка, а також Спiлка письменникiв Украïни. Характеристику М.Дукину, надiслану Прокуроровi УРСР 15 жовтня 1956 року, пiдписали О.Гончар, Ю.Смолич, Л.Новиченко. Свiдками пiд час перегляду справи виступали I.Муратов, А.Головко, В.Минко, Т.Масенко, Л.Юхвiд, Я.Гримайло, М.Черняков.
У постановi президiï Харкiвського обласного суду вiд 22 листопада 1957 року зазначалося: "Постановление особого совещания при НКВД СССР от 29 октября 1939г. отменить и дело прекратить из-за отсутствия состава преступления."
Микола Дукин реабiлiтований посмертно. ЛУ 31(4440) 1.08.1991
Микола ДУКИН


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация