<< Главная страница

Федоров Iван (бл. 1525-1583) засновник книгодрукування в Украïнi Народився близько 1525 року в Москвi. До 1553 року був дияконом у московськiй церквi Миколи Гостунського. 1551 року московський цар Iван Грозний i Стоглавий Собор, спираючись на думку просвiтителя Максима Грека, вирiшили з метою уникнення помилок у церковних книгах переписувачами запровадити друкування книг на взiрець тих, що виходили у Грецiï, Iталiï. Близько 1552 року в Москвi запроваджено друкарський верстат i лiтери, привезенi iз захiдноруських земель, i пiд керiвництвом данського мiсiонера-протестанта Мiсiнгейма та за допомогою диякона Iвана Федорова, його пiдмайстрiв Петра Мстиславця та Марушi Нефедьєва розпочато друкарську справу. 1564 року вийшла перша книга московського друку за участю Iвана Федорова та Петра Мстиславця - "Апостол". Пiсля смертi московського митрополита Макарiя, протектора друкарськоï справи, почалися конфлiкти мiж конкурентами, переписувачами книг i новозаснованою друкарнею, що переросли у ворожнечу, яка закiнчилася вигнанням друкарiв з Москви. Iван Федоров та Петро Мстиславець опинилися у Литвi. На початку 1566 року вигнанцi звернулися до гетьмана Великого князiвства Литовського Григорiя Ходкевича, мецената й просвiтителя, який планував заснувати друкарню в Заблудовi, з проханням прийняти ïх. Iван Федоров i Петро Мстиславець закладають друкарню в Заблудовi. 1568 року вийшло "Заблудiвське Євангелiє", пiзнiше "Псалтир" та "Часословець". 1570 року друкування книг у Заблудовi припинилося у зв


Їязку з хворобою Ходкевича та погiршенням його фiнансових справ. 1569 року Заблудiв залишив Мстиславець. 1572 року Iван Федоров переïжджає до Львова, де з допомогою духiвництва, мiщан та ремiсникiв закладає нову друкарню. 25 лютого 1573 року друкар Iван Федоров почав друкувати першу вiдому нам друковану книгу в Украïнi - "Апостол". 15 лютого 1574 року "Апостол" побачив свiт. Того року вийшов також "Буквар", перший навчальний посiбник з граматики старослов Їянськоï мови. Через деякий час Iвана Федорова запрошує до себе князь Костянтин Острозький i з 1575 року вiн перебуває у нього на службi з метою видати слов Їянську Бiблiю. Деякий час, з 1575 по 1576 рiк, Федоров був управителем Дерманського монастиря поблизу Острога. 1676 року провадить пiдготовчi видавничi роботи, бере участь у дiяльностi вченого гуртка, до якого належали Герасим Смотрицький, Дамiян Наливайко, Василь Суразький, якi, ймовiрно, допомагали Федорову готувати книги до друку. 12 липня 1580 року в Острозькiй друкарнi Iван Федоров надрукував "Острозьку бiблiю", наклад якоï вийшов 12 серпня 1581 року. У 1583 роцi Федоров повернувся до Львова, заклав нову друкарню, але за браком коштiв так i не змiг почати роботи. Щоб добути кошти, на замовлення короля Стефана Баторiя вiдливає гармати. Того року князь Острозький на прохання кардинала Птолемео Галлi посилає Iвана Федорова в Рим для надання допомоги в друкуваннi. Тодi ж Федоров побував у Вiднi, щоб запропонувати австрiйському iмператору Рудольфу II свiй винахiд - скорострiльну гармату. Великi борги та судовi справи з кредиторами пiдiрвали здоров Їя Iвана Федорова, i 15 грудня 1583 року вiн помер. Поховано його на цвинтарi в Онуфрiïвському монастирi у Львовi. Перша друкована книжка в Європi побачила свiт 1450 року в нiмецькому мiстi Майнцi, в друкарнi Гутенберга, i до кiнця XV столiття друкарнi з Їявилися майже в кожнiй європейськiй краïнi. Першим друкарем украïнських книжок був нiмець Швайпольт Фiоль, який надрукував у Краковi кирилицею 1491 року "Октоïх" та "Часословець". Обидва видання мiстять багато ознак живоï украïнськоï мови. Першим власне руським друкарем був Франциск Скорина, книги якого, виданi у Вiльнi 1525 року, справили помiтний вплив на раннє украïнське друкарство. З часу прийняття Люблiнськоï унiï I569 року, коли активiзувався наступ католицизму на православ Їя й почали виникати церковнi православнi братства, якi боронили свою вiру та нацiональнiсть, постала особливо гостро проблема освiти, задовольнити яку могло лише друкарство та друкована книга. Друкарня, заснована в 1572 -1573 роках у Львовi емiгрантом, московитином Iваном Федоровим, поклала початок постiйному украïнському друкарству. Нинi дискутується факт першостi Iвана Федорова як украïнського першодрукаря, оскiльки напис на надгробку свiдчить, що вiн вiдновив занедбану ранiше справу, проте роль його в тогочасному культурному життi важко переоцiнити. Iван Федоров був безмежно вiдданий своïй справi. Тривалий час вiн наполегливо вчиться друкарства й рiзьбярства у Москвi, винаходить новi зразки шрифтiв i окрас книжкових на основi давнiх традицiй слов
Їянськоï рукописноï книги та захiдноєвропейських взiрцiв книжкового мистецтва. Пiдступи заздрiсникiв змушують його залишити Москву й успiшно почату друкарську справу, i вiн ïде у край, де були кращi умови, щоб, за його словами, "розсiвати по землi зерна духовнi". Вiн кидає нажите мiсце у литовського гетьмана Ходкевича в Заблудовi, щоб мати можливiсть продовжувати улюблену справу пiсля смертi свого покровителя. Осiвши у маєтку багатого й впливового в Польщi, Литвi й Украïнi князя Костянтина Острозького, Iван Федоров виявляє себе як здiбний органiзатор i невтомний ентузiаст друкарства. У лютому 1574 року у Львовi Iван Федоров закiнчив друкувати першу вiдому нам книгу в Украïнi
- "Апостол", який повторював в основному московське видання 1564 року i закiнчувався спецiально написаною пiслямовою, в якiй описано iсторiю створення львiвськоï друкарнi. Того самого року друкар видав один з найвидатнiших своïх творiв Ї"Буквар", що був першою спробою створення навчального посiбника з граматики старосло-в Їянськоï мови в iсторiï украïнськоï науки. "Буквар" призначався, очевидно, для спецiальноï школи при друкарнi Iвана Федорова у Львовi. Коли фiнансовi обставини склалися для нього несприятливо, Iван Федоров iде на службу до короля Стефана Баторiя й береться вiдливати гармати за своєю технологiєю. У той час в Римi за наказом Папи Урбана VIII кардинал Птолемео Галлi вирiшив удосконалити друкарськi шрифти. "Острозька бiблiя" Iвана Федорова була вже вiдома на сходi Європи, тому звернулися по допомогу до князя Костянтина Острозького, який послав до Рима свого "дуже вмiлого друкаря, щоб надати посильну допомогу". Людина всебiчно обдарована, Iван Федоров був iнженером-винахiдником, який не тiльки удосконалював шрифти, друкарський верстат, а й зробив вiдкриття в артилерiйськiй справi. Навеснi 1583 року вiн ïде у Вiдень, щоб запропонувати австрiйському iмператоровi Рудольфу II швидкострiльну багатоствольну гармату, свого роду "катюшу" XVI столiття. Як писав сам винахiдник у листi до iмператора, гармату можна було "розбирати на п Їятдесят, сто або, якщо потрiбно, на двiстi частин" i змонтувати за три днi i три ночi. На той час такоï гармати свiт ще не знав. Iван Федоров привiз гармату у Вiдень i продемонстрував ïï iмператору. За словами майстра, "всi дуже хвалили його", але хотiли дiзнатися про секрет без винагороди винахiдниковi. А Iвану Федорову були конче потрiбнi кошти для продовження видання слов
Їянських друкованих книг. Тому вiн звертається до саксонського курфюрста Августа. Подальша доля винаходу Iвана Федорова невiдома, але цей факт його бiографiï засвiдчує, окрiм таланту, його наполегливiсть i пiдприємливiсть у досягненнi мети. Останнiй рiк життя, 1583-й, був трагiчним для Iвана Федорова. Не добувши достатнiх коштiв нi у Римi, нi у австрiйського iмператора, нi у саксонського курфюрста, вiн потрапляє в скруту, його майно, друкарське обладнання, книги описують за борги. Не витримавши цього, вiн захворiв i в нiч з 5 на 6 грудня 1583 року помер на руках у сина Iвана. Пiсля смертi батька Iван продав свою палiтурну майстерню, щоб розплатитися з батьковими боргами, а друкарню Iвана Федорова викупили у гендлярiв ентузiасти друкарськоï справи Львова, якi заснували друкарню Львiвського братства. Iснують припущення, що Iван Федоров, перш нiж потрапити в Москву, закiнчив Кракiвський унiверситет i взагалi походив з Литви, з села Пiтковичi. В архiвах Кракiвського унiверситету навiть було знайдено у 1969 роцi документ, що ступеня бакалавра в Краковi був удостоєний "Iван Федоров Москвитин". Як би там не було, але вiн добре знав традицiï давньоруськоï книги, оскiльки пiсля приïзду з Москви в Украïну швидко зумiв на основi багатоï украïнськоï i росiйськоï народноï орнаментики та кращих взiрцiв тогочасного захiдноєвропейського книжкового мистецтва витворити свiй стиль книжко- воï графiки, який був взiрцем для наступних поколiнь майстрiв. Пiд опiкою церкви, православних братств та шкiл вiдновлене Iваном Федоровим книгодрукування швидко розвивалося по всiй Украïнi. Друкарнi вiдкривалися наприкiнцi XVI - на початку XVII столiття у багатьох мiстах та при монастирях, зокрема друкарня Львiвського братства, друкарнi в Крилосi, Стрятинi, Дерманi, Уневi, Почаєвi, Чернiговi, нарештi, у Києво-Печерськiй лаврi. Традицiï Iвана Федорова в книжковiй графiцi та в художньому оформленнi плiдно продовжували його учнi: син Iван, друкар Гринь Iванович iз Заблудова, Сачко Сенькович Сiдляр, Сенько Корунка та Мина, чернець Онуфрiïвського монастиря у Львовi, де була перша друкарня Iвана Федорова, в якiй пiсля Iвана Федорова новi "ремесници i люде ученые показалися", як пише в своєму листi 1586 року львiвський єпископ Гедеон. У наш час у Львовi дiє Полiграфiчна академiя iменi Iвана Федорова, встановлено пам
Їятник видатному украïнському та росiйському просвiтителю. ** Iм Їя Iвана Федорова варте найщирiшоï пошани - це величний i прекрасний образ людини, що без краю вiддана культурнiй працi. /**В.Романовський. 1937.**/
Федоров Iван (бл. 1525-1583) засновник книгодрукування в Украïнi Народився близько 1525 року в Москвi. До 1553 року був дияконом у московськiй церквi Миколи Гостунського. 1551 року московський цар Iван Грозний i Стоглавий Собор, спираючись на думку просвiтителя Максима Грека, вирiшили з метою уникнення помилок у церковних книгах переписувачами запровадити друкування книг на взiрець тих, що виходили у Грецiï, Iталiï. Близько 1552 року в Москвi запроваджено друкарський верстат i лiтери, привезенi iз захiдноруських земель, i пiд керiвництвом данського мiсiонера-протестанта Мiсiнгейма та за допомогою диякона Iвана Федорова, його пiдмайстрiв Петра Мстиславця та Марушi Нефедьєва розпочато друкарську справу. 1564 року вийшла перша книга московського друку за участю Iвана Федорова та Петра Мстиславця - "Апостол". Пiсля смертi московського митрополита Макарiя, протектора друкарськоï справи, почалися конфлiкти мiж конкурентами, переписувачами книг i новозаснованою друкарнею, що переросли у ворожнечу, яка закiнчилася вигнанням друкарiв з Москви. Iван Федоров та Петро Мстиславець опинилися у Литвi. На початку 1566 року вигнанцi звернулися до гетьмана Великого князiвства Литовського Григорiя Ходкевича, мецената й просвiтителя, який планував заснувати друкарню в Заблудовi, з проханням прийняти ïх. Iван Федоров i Петро Мстиславець закладають друкарню в Заблудовi. 1568 року вийшло "Заблудiвське Євангелiє", пiзнiше "Псалтир" та "Часословець". 1570 року друкування книг у Заблудовi припинилося у зв


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация