Давид ГОФШТЕЙН


Гофштейн Давид Наумович народився 25 липня 1889 року в Коростишевi на Житомирщинi в сiм'ï дрiбного службовця. Навчався в хедерi. Рано покинувши отчий дiм, переïхав до Києва, де вступив до комерцiйного iнституту. Одночасно слухав лекцiï на фiлологiчному факультетi унiверситету.
Першi вiршi опублiкував 1912 року в єврейськiй газетi "Айє цайт", де працював коректором, Багато рокiв учителював. Був редактором. У роки вiйни працював в об'єднаному iнститутi суспiльних наук АН УРСР. Член СП СРСР з 1934 року
Давид Гофштейн - один з основоположникiв єврейськоï радянськоï поезiï. Його перу належать численнi книжки вiршiв i поем: "Дороги"? "Лiрика", "Вибранi вiршi", "Вiршi та поеми", "Киïв", "Украïна", "У нашi грiзнi днi". Вiн був найкращим перекладачем украïнськоï класичноï та радянськоï поезiï єврейською мовою. Переклав твори Т. Шевченка, I. Франка, Лесi Украïнки, М. Рильського, П. Тичини, В. Сосюри, Л. Первомайського, М. Бажана, а також класикiв свiтовоï лiтератури. Вiн автор низки пiдручникiв i укладач збiрникiв народних пiсень.
16 вересня 1948 року Д. Гофштейна заарештували у так званiй "Справi Єврейського антифашистського комiтету". Йому iнкримiнували нацiоналiстичну дiяльнiсть, зрадництво, шпигунство. Близько чотирьох рокiв тривало слiдство iз залученням найнятих лiтературних критикiв-"експертiв" (В. Щербина. Ю. Лукiн, Г. Владикiн, С. Євгенов), якi квалiфiкували вiршi, нариси, оповiдання та iншi матерiали, котрi антифашистський Комiтет вiдправляв за кордон через Радiоiнформбюро в органи iнформацiï, як зловорожi радянському ладовi, шпигунськi.
28 липня 1952 року вiйськова колегiя Верховного суду СРСР оголосила вирок Д. Гофштейновi i ще дванадцятьом єврейським письменникам: найвища мiра покарання - розстрiл.
Вирок виконано 12 серпня 1952 року.
Давид Гофштейн реабiлiтований посмертно. Григорiй Полянкер ЛУ 29 (4438) 19.07.1991
Давид ГОФШТЕЙН