<< Главная страница

АНДРIЙ ГОЛОВКО (1897 - 1972)


Народився Андрiй Васильович Головко 3 грудня 1887р. в с. Юрки на Полтавщинi в заможнiй селянськiй родинi. У 1905 - 1908 рр. навчався у сiльськiй школi, спробував сам складати вiршi (росiйською мовою). Навчаючись у Кременчуцькому реальному училищi (1908 - 1914), мрiяв про власну лiтературну працю. У 1912р. пiд впливом "Кобзаря" почав писати вiршi украïнською мовою. Коли навчання вже фактично було закiнчено i за родинним рiшенням Головко мав скiнчити ще один, додатковий, клас, який давав право на вчительську роботу, його несподiвано виключили з училища за участь в таємному товариствi "Юнацька спiлка" та за писання вiршiв украïнською мовою, вмiщуваних у рукописному учнiвському журналi "Рiдна мова". Жив якийсь час на хуторi Подiл, куди переïхали батьки. Тодi ж спробував писати прозу (автобiографiчна повiсть "З-за хмари"). Пiд час iмперiалiстичноï вiйни вступає до Чугуïвського училища прапорщикiв, i пiсля проходження короткого курсу навчання навеснi 1915-го потрапляє на фронт. Брав участь у боях пiд Рава-Руською, дiстав поранення. Пiсля 1917-го працює в школi, волосним iнструктором з позашкiльноï освiти. У сiчнi 1919р. в Кременчуцькому видавництвi "Маяк" вийшла поетична збiрка Головка "Самоцвiти" (17 вiршiв). Працюючи в мiсцевiй кременчуцькiй газетi, вiн друкує у нiй в першi мiсяцi 1919р. кiлька уривкiв з розпочатоï повiстi "У дикому танку. (З часiв нiмецькоï окупацiï)", але цей твiр лишився незавершеним.
Лiто й осiнь 1919р Головко живе разом з донькою i дружиною на далеких хуторах Стiнка i Ляхiвцi. У червнi 1920р. записується добровольцем у Червону Армiю. Служить начальником кiнноï розвiдки гаубичного артдивiзiону об'єднаноï дивiзiï курсантiв, яка певний час дiяла разом з Першою кiнною армiєю Будьонного. Сiчень-квiтень 1921p. - служба в харкiвськiй Школi червоних старшин, де вiн викладав полiтекономiю.
У 1922p., демобiлiзувавшись, повнiстю перейшов на лiтературну роботу. З 1923-го
- член Спiлки селянських письменникiв "Плуг". Перший його завершений прозовий твiр
- шкiц "Момент" (опублiкований пiд назвою "Рафiнована проституцiя": Шляхи мистецтва. - 1921. - - 2). Наступнi твори - шкiцi "Дiти Землi i Сонця" (1922), повiстi "Можу" (1922) i "Червоний роман" (1923). 1924р. - оповiдання "Крученим шляхом", де майже повнiстю збережено сюжет "Червоного роману" (для видання творiв у двох томах (1957) автор здiйснив нову редакцiю повiстi). Загальне визнання i популярнiсть здобув Головко дитячими оповiданнями та повiстями про сiльську молодь. Оповiдання "Дiвчинка з шляху" (1922), "Товаришi" (1923), "Пилипко" (1923) склали першу прозову збiрку А. Головка "Дiвчинка з шляху", що вийшла у Харковi 1925p. Найбiльший успiх серед тогочасних творiв А. Головка випав на долю оповiдань "Пилипко" i "Червона хустина" (друга редакцiя 1957р.), якi були опублiкованi 1924р. i стали хрестоматiйними. З Їявляються також повiстi "Зеленi серцем" (1924) та "Пасинки степу" (1925).
1926р. видано збiрку оповiдань i повiстей "Можу" (в цей час Головко уже переïхав до Харкова). Восени 1926-го письменник готувався до "запису тексту" завершеного на той час в творчiй уявi роману "Бур'ян". Вже в кiнцi 1927р. на республiканському конкурсi до 10-рiччя Жовтня книга була удостоєна ювiлейноï премiï. З'явилися переклади росiйською, бiлоруською, а пiзнiше - нiмецькою, угорською, польською та чеською мовами. На 1927p. в уявi письменника складається новий твiр, спочатку як роман "Три сини" (пiсля 1931p. - трилогiя "Три брати"). У 1932p. з Їявився твiр "Мати" (як пролог до роману "Три брати"),а в 1935p. опублiкована його нова (основна) редакцiя. Починаючи з зими 1934p. письменник працює над другою книгою трилогiï - романом "Артем Гармаш", у перiодицi друкується кiлька фрагментiв з перших роздiлiв. Спробував А. Головко своï сили також в кiно. Написав кiноповiсть "Скиба Iван" (1934) i на замовлення Одеськоï та Киïвськоï кiностудiй два кiносценарiï - "Митько Лелюк" (1936 - 1937) та "Лiта молодiï" (1940). Пiд час вiйни був спочатку вiйськовим кореспондентом авiацiйноï дивiзiйноï газети, потiм - кореспондентом газети ЦК КП(б)У "Комунiст" ("Радянська Украïна"), а з липня 1943р. працював у фронтовiй газетi "За честь Батькiвщини". З-помiж творiв воєнного перiоду видiляється оповiдання "Дружба", яке вийшло окремою книжечкою в Уфi 1942р.
1942р. в Уфi вийшла збiрка нарисiв "Бойовi епiзоди" (твори "Бойовий екiпаж", "Капiтан Чайка", "Снайпер Максим Бриксiн" та iн., вмiщуванi ранiше у фронтових газетах). З кiнця 40-х рокiв основною роботою А. Головка стала праця над "Артемом Гармашем". Роман у нинiшньому його виглядi складається з трьох книг (частин). Перша з них вийшла друком у 1951р. (iз змiнами i доповненнями - в 1954р.); друга - в 1960р. (кiлькома роздiлами доповнена 1962р.); у трьох книгах роман опублiкований 1971р. (з доповненням - в 1972р.). Письменник розпочав також четверту книгу роману, обмiрковував сюжетнi ходи п'ятоï книги. Та ïм уже не судилося побачити свiт.
5 грудня 1972р. А. В. Головко помер. Спiлка письменникiв Украïни встановила щорiчну лiтературну премiю iменi Андрiя Головка за кращий роман року. Iменем письменника названi бiблiотеки, школи, вулицi, колгосп на його батькiвщинi.

АНДРIЙ ГОЛОВКО (1897 - 1972)


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация