<< Главная страница

Петро Петрович ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ (1790 - 1865)


Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 сiчня 1790р. в м. Городище на Черкащинi в сiм'ï священика. Вчився в Киïвськiй академiï (1801
- 1803), але не закiнчив ïï. Протягом кiлькох рокiв учителював у приватних помiщицьких пансiонах на Волинi. У 1817р. вступає вiльним слухачем на словесний факультет Харкiвського унiверситету, а вже наступного року викладає тут польську мову. В 1821р. Гулак-Артемовський захистив магiстерську дисертацiю на тему: ЇО пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней Ї, згодом стає професором iсторiï та географiï, з 1841р.
- ректором унiверситету. Лiтературнi iнтереси П. П. Гулака-Артемовського пробудилися рано, ще в часи навчання в Киïвськiй академiï. З перших його поетичних спроб збереглися лише два вiршових рядки з переспiву поеми Буало ЇНалой - (1813). Активну лiтературну дiяльнiсть Гулак-Артемовський розпочинає пiсля переïзду до Харкова (1817) - пiд час навчання i викладацькоï роботи в унiверситетi. Пiдтримує дружнi стосунки з Г. Квiткою-Основ'яненком, Р. Гонорським, Є. Фiломафiтським та iн., виступає на сторiнках ЇУкраинского вестника - з перекладними й оригiнальними творами, написаними у рiзних жанрах.
У 1818 - 1819pp. Гулак-Артемовський друкує в ЇУкраинском вестнике - переклади прозових творiв, критичних статей польських письменникiв.
1819р. - росiйський переклад з польськоï мови Їкаледонской повести - (шотландськоï) ЇБен-Грианан - ( ЇУкраинский вестник Ї); нарис ЇСинонимы, задумчивость и размышление (подражание польской прозе)
Ї. 1817р. - ЇСправжня Добрiсть (Писулька до Грицька Прокази) Ї, оригiнальний вiрш украïнською мовою. 1818р. - Їказка - ЇПан та Собака - ( ЇУкраинский вестник Ї), написана на основi фабульноï канви чотирирядковоï байки I. Красiцького ЇPan i Pies - та окремих епiзодiв iншого його твору - сатири ЇPan niewart slugi Ї. Ця Їказка - Гулака-Артемовського вiдiграла помiтну роль в розвитку жанру байки на Украïнi. Це була, по сутi, перша украïнська лiтературна (вiршова) байка, написана iз свiдомою орiєнтацiєю поета на фольклор, на живу розмовну мову.
1819р. - письменник опублiкував в ЇУкраинском вестнике - ще двi байки - Їказку - ЇСолопiй та Хiвря, або Горох при дорозi - i Їпобрехеньку - ЇТюхтiй та Чванько Ї. 1820р. - цикл байок- Їприказок Ї: ЇДурень i Розумний Ї, ЇЦiкавий i Мовчун Ї, ЇЛiкар i Здоров'я - ( Їпершоджерело - - приповiдки I. Красiцького). У 1827р. Гулак-Артемовський написав ще три байки - ЇБатько та Син Ї, ЇРибка Ї, ЇДвi пташки в клiтцi Ї. Цей, останнiй, цикл байок Гулака-Артемовського також пов'язаний з творчiстю Красiцького. Спираючись на лiтературнi зразки попередникiв в украïнському i свiтовому байкарствi та на фольклорнi традицiï, Гулак-Артемовський творив цiлком оригiнальнi, самобутнi вiршi, йдучи вiд простороï байки- Їказки - через байку- Їприказку - (цю традицiю продовжив Л. Боровиковський) до власне байки, з якою згодом успiшно виступили в украïнськiй лiтературi Є. Гребiнка й особливо Л. Глiбов.
Виступи письменника в ЇУкраинском журнале - свiдчать про пошуки новоï естетики. Крiм двох вiршiв ЇЧаяние души христианской - та перекладу уривка з поеми ЇСуд Любуши - - ЇЦарский стол (Древнєє чешское предание) Ї, Гулак-Артемовський опублiкував там перекладнi статтi ЇО поэзии и красноречии Ї, ЇО поэзии и красноречии на Востоке - (продовження першоï) iО поэзии и красноречии в древних и в особенности у греков и римлян Ї. Не останню роль у пошуках письменника вiдiграло читання ним в унiверситетi лекцiй з естетики, якi вiн готував один час за книгою О. Галича ЇОпыт науки изящного Ї, де були викладенi основнi положення романтичноï теорiï, зокрема пропагувалися твори Жуковського, визначалися новi жанри - романтична балада, поема, романс тощо. 1827р. - виступ на сторiнках ЇВестника Европы - iз Їмалоросiйськими баладами - ЇТвардовський - i ЇРибалка Ї, якими представлено романтичну баладу рiзних тональностей. ЇТвардовський - - це вiльна переробка гумористичноï балади А. Мiцкевича ЇПанi Твардовська Ї, основу якоï становить досить популярна у слов'янському фольклорi легенда про гульвiсу-шляхтича, що запродав душу чортовi. Балада ЇТвардовський - користувалася значним успiхом у читачiв. Пiсля публiкацiï у
ЇВестнике Европы - вона вiдразу була передрукована в журналах ЇСлавянин Ї, ЇDziennik Warszawski Ї, у ЇМалороссийских песнях - Максимовича, вийшла окремим виданням. Балада Мiцкевича вiдома й у перекладi бiлоруською мовою ( ЇПанi Твардоская - - 40-вi pp. XIX ст.), причому в опрацюваннi ïï сюжету бiлоруський автор слiдував переважно за баладою украïнського поета. ЇРибалка - - переспiв однойменноï балади Гете (ще ранiше ïï переклав росiйською мовою Жуковський) - має вже виразно романтичний характер. 1827р. в ЇВестнике Европы - Гулак-Артемовський друкує двi переробки Горацiєвих од ЇДо Пархома - (вперше до Горацiя Гулак-Артемовський звернувся ще 1819р., надрукувавши в поважному стилi переклад його оди ЇК Цензорину Ї. На кiнець 20-х pp. i пiзнiше (1832, 1856) йому належить кiлька наслiдувань Горацiєвих од. Це, передусiм, два вiршових послання ЇДо Пархома Ї). З кiнця 20-х pp. Гулак-Артемовський вiдходить вiд активноï лiтературноï дiяльностi, пише лише принагiдне, здебiльшого у зв'язку з пам'ятними подiями в його службовому i родинному життi. В останнi роки Гулак-Артемовський написав ряд лiричних медитацiй в народнопiсенному дусi (жодна з них за життя автора не друкувалася)
- ЇНе виглядай, матусенько, в вiконечко Ї, ЇДо Любки - (останнiй вiрш перекладений росiйською мовою О. Фетом), ЇТекла рiчка невеличка Ї. Помiтну увагу придiляє Гулак-Артемовський питанням мiжслов'янських мовно-лiтературних взаємин, фольклорно-етнографiчному вивченню слов'янських народiв. Показовою з цього погляду є складена ним ЇИнструкция в руководство г. адъюнкту Срезневскому по случаю назначаемого для него путешествия по славянских землях с целию изучения славянских наречий и их литературы - (1839). Продовжує цiкавитись Гулак-Артемовський в цей останнiй перiод i лiтературним життям, захоплюється творами Шевченка, пiдтримує зв'язки з росiйськими, украïнськими, польськими дiячами культури (ще ранiше вiн познайомився в Харковi з А. Мiцкевичем, з яким один час пiдтримував дружнi стосунки), турбується про виданая творiв окремою книжкою. Його обирають членом кiлькох науково-лiтературних товариств, зокрема ЇМосковського товариства аматорiв росiйськоï словесностi Ї, ЇКоролiвського товариства друзiв науки - у Варшавi.

Петро Петрович ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ (1790 - 1865)


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация