<< Главная страница

ВенIамIн ГУТЯНСЬКИЙ


Гутянський Венiамiн Iонович народився 1903 року в м. Глибичок на Вiнниччинi в бiднiй сiм'ï столяра. Початкову освiту здобув у Бершадськiй середнiй школi. Ще в дитячi роки почав трудову дiяльнiсть - спочатку учнем слюсаря та пiдсобним робiтником, а пiзнiше - приватним учителем.
На початку 1923 року переïхав до Києва й вступив до педагогiчного технiкуму. Пiсля завершення навчання викладав мову й лiтературу в трудових школах Києва.
Починаючи з 1930 року, пише єврейською мовою вiршi для дiтей, пробує себе в жанрi байки. Популярнiсть Гутянському принесли збiрки поезiй "Для малят" (1936), "Рiзне" (1937), "Байки" (1940), "Сiль у вiчi" (1944).
1940 року його прийняли до Спiлки письменникiв.
Пiд час Великоï Вiтчизняноï вiйни Гутянський разом iз родиною евакуювався до Уфи, працював коректором у видавництвi. У воєннi роки вiн створив ряд гострих сатиричних вiршiв, спрямованих проти фашизму, перекладав рiдною мовою байки Крилова.
Пiсля Перемоги поет тяжко хворим повернувся до Києва.
5 липня 1949 року Гутянський був заарештований. Як i iнших єврейських лiтераторiв, його звинуватили в "нацiоналiстичнiй пропагандi", "в зв'язках з американським журналiстом, розвiдником Магiдовим".
Пiдставою для цього став той факт, що в дружини Гутянського - лiтературознавця Берти Корсунськоï - десь в Америцi жив далекий родич журналiст Магiдов, котрий свого часу був акредитований у Москвi. У голоднi роки вiйни Магiдов iнодi подавав матерiальну допомогу сiм'ï Гутянського. (Корсунську, до речi, теж арештували). Родичi зрiдка зустрiчалися в Києвi. обмiнювалися листами... Цього було достатньо, щоб звинуватити лiтераторiв у найтяжчих грiхах.
Через кiлька днiв пiсля арешту В. Гутянського з'явилася постанова особливоï наради - 10 рокiв таборiв суворого режиму.
У матерiалах судово-слiдчоï справи зберiгається документ, в якому зазначено: пiд час обшуку квартири опис майна не проводився через його вiдсутнiсть.
Наприкiнцi 1955 року В. Гутянський був достроково звiльнений iз ув'язнення за станом здоров'я. Смертельно хворий на сухоти поет ледь дiстався до Кустаная, де в засланнi жили його обездоленi дiти. 18 серпня 1956 року письменник помер.
Свого часу Оксана Iваненко, Володимир Сосюра та Марiя Пригара звернулися в судовi органи з проханням реабiлiтувати чесне iм'я поета. Цiєï подiï Венiамiн Гутянський, на жаль, так i не дочекався. Реабiлiтували його посмертно.
Григорiй Полянкер ЛУ 29 (4438) 19.07.1991
ВенIамIн ГУТЯНСЬКИЙ


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация