Г. В. КВIТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО (1778 - 1843)


Народився Григорiй Федорович Квiтка (лiтературний псевдонiм - Основ'яненко) в с. Основа бiля Харкова у дворянсько-помiщицькiй сiм'ï. Служив комiсаром у народному ополченнi (1806 - 1807), директором Харкiвського театру (1812), був повiтовим предводителем дворянства (1817 - 1828), совiсним суддею, головою харкiвськоï палати карного суду.
Проживаючи в с. Основа пiд Харковом або самому Харковi, Квiтка-Основ'яненко брав участь буквально у всiх важливих освiтньо-культурних починаннях, зокрема був iнiцiатором видання журналу "Украинский вестник", альманахiв "Утренняя звезда" i "Молодик", першоï збiрки украïнських прислiв'ïв i приказок. Перебував письменник у творчiй спiвдружностi з колективом Харкiвського театру.
Своï раннi фейлетони, статтi, жартiвливi вiршi (10-тi Їпочаток 20-х pp.) Квiтка-Основ'яненко публiкував переважно в харкiвськiй перiодицi ("Украинский вестник", "Харьковский Демокрит", "Харьковские известия"). З творiв цього перiоду найбiльший iнтерес читача викликали "Письма Фалалея Повинухина" - цикл сатиричних прозових фейлетонiв, написаних у формi листiв до видавцiв журналу вiд помiщика-невiгласа ("Украинский вестник", 1816 - 1817; "Вестник Европы", 1822). В кiнцi 20-х - на початку 30-х pp. написанi шiсть росiйських сатиричних комедiй, серед яких:
1827р. - "Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе" (опублiкована 1840р.; за сюжетом i складом персонажiв передує "Ревiзору" Гоголя); 1828р. - "Дворянские выборы" (стала сенсацiєю (понад тисячу примiрникiв в Москвi розкупили за два мiсяцi), пiсля прочитання Миколою I була заборонена цензурою).
1829р. - "Шельменко - волостной писарь"; 1830р. - "Ясновидящая" (не була опублiкована через цензурну заборону). 1832р. - повiсть "Маруся" украïнською мовою. 1834р. - книга перша "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком", збiрки прозових творiв (повiстей та оповiдань) украïнською мовою.
1836 - 1837рр. - книга друга збiрки "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком". Ще ряд повiстей та оповiдань письменника публiкується в журналах та альманахах, повiсть "Козир-дiвка" виходить у Петербурзi окремим виданням. Прозовi твори Квiтки-Основ'яненка украïнською мовою подiляються на двi основнi групи: бурлескно-реалiстичнi оповiдання i повiсть; сентиментально-реалiстичнi повiстi. До першоï групи належать, зокрема, гумористичнi оповiдання "Салдацький патрет" (1833), "Мертвецький Великдень", "От тобi i скарб", "Пархiмове снiдання", "Пiдбрехач", а також гумористично-сатирична повiсть "Конотопська вiдьма" (1833).
Серед сентиментально-реалiстичних творiв Квiтки-Основ'яненка - повiстi "Маруся" (1832), "Козир-дiвка" (1836), "Сердешна Оксана" (1838), "Щира любов" (1839). Центральним персонажем кожноï з них виступає сiльська дiвчина.
1835р. - соцiально-побутова комедiя "Сватання на Гончарiвцi" 1838р. - соцiально-побутова комедiя "Шельменко-денщик" (написана росiйською мовою, центральний персонаж - Шельменко - говорить по-украïнськи), що вважається найвищим досягненням Квiтки в драматургiï. Серед численних прозових творiв Квiтки-Основ'яненка, написаних росiйською мовою, видiляються сатиричнi романи "Пан Халявский" (1840) та "Жизнь и похождения Петра Степанова сына Столбикова" (1841, перший варiант - 1833, твiр зазнав переслiдування цензури), повiстi "Ганнуся", "Панна сотниковна", "1812 год в провинции", оповiдання "Званый вечер" iз задуманого циклу "Губернские сцены", iсторично-художнiй нарис "Головатый", близька за жанром до фiзiологiчного нарису повiсть "Ярмарка", фiзiологiчний нарис "Знахарь".
1841р. - "Предания о Гаркуше". Кращi твори Квiтки-Основ'яненка одними з перших представляли украïнську лiтературу загальноросiйському й європейському читачевi: починаючи з 1837р. ряд його оповiдань i повiстей друкується в росiйських перекладах у Петербурзi та Москвi; 1854р. в Парижi виходить французькою мовою "Сердешна Оксана". Трохи пiзнiше його твори перекладаються польською, болгарською, чеською мовами.

Заголовок 1 Заголовок 2
Г. В. КВIТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО (1778 - 1843)