ЛУПIЙ Олесь Васильович


- поет, прозаïк, драматург. Народився 28 березня 1938 року в с. Нова Кам Їянка Жовкiвського р-ну на Львiвщинi. Пiсля закiнчення фiлологiчного факультету Киïвського державного унiверситету (1961) працював у редакцiях газет
ЇМолодь Украïни - та ЇЛiтературна Украïна Ї, редагував альманах ЇПоезiя Ї. Iз 1991 р. - вiдповiдальний секретар Спiлки письменникiв Украïни, заступник голови СПУ.
У 1994 р. за роман ЇПадiння давньоï столицi - та повiсть ЇГетьманська булава - удостоєний Нацiональноï премiï Украïни iменi Т.Шевченка. заслужений дiяч мистецтв Украïни (1998 р.) Перша збiрка вiршiв ЇВiник юностi - вийшла в 1957 р., потiм - ще сiмнадцять, серед яких найвiдомiшi: ЇМайовiсть Ї, ЇПеревал Ї, ЇДовголiття бджоли Ї, ЇКольорами предкiв Ї, ЇЗелене весiлля Ї, ЇЗолотi еклоги Ї, а також ЇМилява Ї, ЇГрань Ї, ЇНiкому тебе не вiддам Ї, ЇЧоловiки не вiдчувають болю Ї, ЇЛицарi помсти Ї. За сценарiями О.Лупiя поставленi художнi фiльми ЇБагрянi береги Ї, ЇМалуша Ї, ЇДанило - князь Галицький Ї.

ЛУПIЙ Олесь Васильович