<< Главная страница

Володимир Малик (нар. 1921 р.)


Володимир Кирилович Малик (справжнє прiзвище - Сиченко) народився 21 лютого 1921 року в с. Новосiлках Макарiвського району на Киïвщинi в селянськiй родинi. Фiлологiчну освiту здобув у Киïвському унiверситетi (1950). Потiм тривалий час викладав у школi украïнську мову й лiтературу. Першу його книжку - вiршовану iсторичну казку "Журавлi-журавлики" (1957) - iз задоволенням прочитали дiти й дорослi. Згодом побачили свiт iсторичнi поеми й легенди молодого автора - "Чарiвний перстень", "Месник iз лiсу", "Червона троянда", "Микита Кожум'яка", "Воєвода Дмитро". Успiшно працював письменник i в галузi прози. Юних читачiв полонили цiкавi, гостросюжетнi повiстi "Чорний екватор", "Новачок", "Двi перемоги", "Слiд веде до моря", "Двоє над прiрвою". Письменник став широко популярним серед своïх читачiв - дiтей та юнацтва. Творчим досягненням Володимира Малика, безперечно, є його iсторичнi романи "Посол Урус-шайтана" (1968), "Фiрман султана" (1969), "Чорний вершник" (1976), "Шовковий шнурок" (1977), що склали тетралогiю "Таємний посол", а також романи "Князь Кий" (1982) та "Черленi щити" (1985). Вони стали набутком нашоï лiтератури, а ïх автор зайняв одне з почесних мiсць серед кращих сучасних романiстiв iсторичного жанру. За твори iсторико-патрiотичноï тематики, зокрема романи "Посол Урус-шайтана", "Шовковий шнурок" та "Князь Кий", В. Малик удостоєний лiтературноï премiï iменi Лесi Украïнки 1983 року.
Роман "Князь Кий", написаний до 1500-рiччя заснування Києва, переносить читача у сиву давнину, у вир складних iсторичних подiй, коли пiсля роздроблення гуннськоï держави Аттiли в серединi V ст. ïï спадкоємцi, ворогуючи мiж собою, намагалися знову пiдкорити схiднослов'янськi племена. Останнiй роман Володимира Малика "Черленi щити" присвячений також важливiй сторiнцi нашоï вiтчизняноï iсторiï - походовi новгород-сiверського князя Iгоря на половцiв - та славнозвiснiй поемi "Слово о полку Iгоревiм". Поему не раз перекладали й переспiвували. Вiдомо чимало поетичних творiв, навiяних образами генiальноï поеми. Однак досi не було широкого епiчного полотна про русько-половецькi взаємини 1184 - 1185 pp. та про створення "Слова...". Пiсля появи "Черлених щитiв" ця прогалина в якiйсь мiрi заповнена. Володимир Малик вiдомий i як лiтературний критик. Його перу належить ряд рецензiй на твори украïнських прозаïкiв та книжка "Олесь Донченко" (1971)
- про життя й творчiсть вiдомого дитячого письменника, який тривалий час жив i працював у Лубнах на Полтавщинi - мiстi, куди 1953 року переïхав з Киïвщини Володимир Малик.
Лубни, заснованi князем Володимиром Святославичем у 988 роцi водночас з iншими "городами"-фортецями Посульськоï оборонноï лiнiï, мають славну тисячолiтню iсторiю, яка позначилася на творчостi Володимира Малика. Там, у 1954 роцi, коли урочисто вiдзначалося 300рiччя возз'єднання Украïни з Росiєю, письменник задумав поему "Журавлi-журавлики", згодом у Лубнах вiн написав i наступнi твори, а окремi моменти з iсторiï мiста знайшли безпосереднє вiдображення на сторiнках романiв "Фiрман султана" та "Черленi щити".
- Тематика творiв Володимира Малика досить рiзноманiтна. Так, у повiстi "Чорний екватор" (1960) розповiдається про повстання пригнобленого народу Кенiï проти англiйських колонiзаторiв у 1952 - 1956 pp., повiсть "Слiд веде до моря" (1975) присвячена сучаснiй школi, а повiсть "Двоє над прiрвою" (1983) - героïчнiй боротьбi молодi в роки Великоï Вiтчизняноï вiйни проти нiмецько-фашистських окупантiв. Та все ж основною для письменника стала тема вiтчизняноï iсторiï вiд сивоï давнини до найновiших часiв, ïй вiн присвятив майже усi поетичнi твори та романи. Звичайно, iсторичний роман вимагав значноï пiдготовчоï роботи над джерелами (документами, лiтописами, мемуарами сучасникiв, дослiдженнями iсторикiв тощо), ознайомлення з мiсцями, де вiдбувалися важливi iсторичнi подiï; потрiбно було продумати оригiнальнi сюжетнi лiнiï, композицiю, визначити героïв твору. Почалися тривалi й клопiтнi пошуки, роздуми. Особливо важко було знайти головного героя. Потрiбен був iсторичний персонаж - молодий, смiливий, розумний i добре освiчений козак. А серед запорожцiв, як зазначав I. Ю. Репiн у своïх замiтках, написаних пiд час роботи над картиною, розумних i освiчених людей - тодiшнiх "iнтелiгентiв" - було немало. Письменниковi допомiг щасливий випадок. В одному з письмових iсторичних джерел iшлося про те, що напередоднi росiйсько-турецькоï вiйни 1677 - 1681 рокiв (походiв османського вiйська на Чигирин) кошовий отаман Запорозькоï Сiчi Iван Сiрко вiдрядив до Туреччини козака, який добре знав турецьку мову i звичаï населення, з таємним завданням - розвiдати намiри султана Магомета IV та дiзнатися про його вiйськовi приготування. Через деякий час козак повернувся на Сiч i привiз важливий документ
- султанський фiрман (указ), в якому говорилося про намiр Порти захопити й поневолити Украïну та розкривалися основнi воєнно-стратегiчнi плани Османськоï iмперiï проти Росiйськоï держави. Iван Сiрко вiдiслав цей документ у Москву для вжиття контрзаходiв. Там вiн i понинi зберiгається в архiвi колишнього Посольського приказу. Iсторичнi джерела не зберегли iменi розумного й смiливого козака-розвiдника. Володимир Малик назвав його Арсеном Звенигорою i вивiв головним героєм тетралогiï, яку розпочав у 1963 роцi. Вагань у виборi жанру й стилю не було: якщо писати для молодi, то в iсторико-пригодницькому ключi, не поступаючись iсторизмом, життєвою правдою. Обшир iсторичного матерiалу наштовхував на створення великого епiчного полотна. Так у письменника з'явився й визрiв задум цiєï вельми цiкавоï й захоплюючоï тетралогiï, що здобула широку популярнiсть на Украïнi i перекладена росiйською та iноземними мовами.


Володимир Малик (нар. 1921 р.)


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация