ВалерIй Марченко (1947 - 1984)


Марченко Валерiй Венiамiнович - украïнський лiтературознавець, публiцист, перекладач. Онук М. I. Марченка.
Народився 16 вересня 1947 року в Києвi. Закiнчив 1970 року Киïвський унiверситет. У 1967 - 1970 рр. стажувався в Азербайджанському унiверситетi (Баку). Працював у редакцiï газети "Лiтературна Украïна". Зазнав полiтичних репресiй за так звану антирадянську дiяльнiсть: двiчi був засуджений, в 1973 i 1984 рр. Помер 7 жовтня 1984р. у в'язничнiй лiкарнi в Ленiнградi. Похований у с. Гатному Києво-Святошинського р-ну Киïвськоï областi. Автор лiтературознавчих статей "Обличчям на Схiд", "Давня азербайджанська лiтература в дослiдженнях А. Кримського" (обидвi Ї- 1971) та iн. У публiцистичних творах "Лист до дiда" (1975), "Вiдкритий лист до двох нiмецьких журналiстiв", "Вiдкритий лист до Генерального директора ЮНЕСКО", "Процес" (усi
- 1976) та iн. писав сувору правду про бездуховнiсть у радянському суспiльствi 70
- 80-х pp., порушення нацiональних i громадянських прав людини в СРСР.
Переклав з англiйськоï мови ряд творiв С. Моема, Т. Джефферсона, Г. Уеллса, П. Уорунга, Е. Л. Мастерса, Л. Х'юза та iн.; з польськоï - Г. Сенкевича, з азербайджанськоï - С. С. Ахундова, Дж. Мамедкулiзаде, Анара. Окремi твори В. Марченка перекладенi нiмецькою мовою.

ВалерIй Марченко (1947 - 1984)