Олег Ольжич (1907 - 1944)


Олег Олександрович Кандиба (справжнє прiзвище) - поет, публiцист, полiтичний дiяч. Син Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907р. у Житомирi. Пiсля поразки УНР разом з родиною залишив Украïну. Навчався в Карловому унiверситетi в Празi та Украïнському вiльному унiверситетi, працював у Гарвардському унiверситетi (США). З часу виникнення ОУН стає одним з найактивнiших ïï членiв, згодом - заступником голови Проводу ОУН. Брав активну участь в полiтичних подiях того часу, зокрема в оборонi вiд угорських фашистiв Карпатськоï: Украïни (1939). Належав до кола поетiв-"вiсникiвцiв" (Є. Маланюк, Л. Мосендз, Олена Телiга, Юрiй Клен). Збiрки поезiй Олега Ольжича "Рiнь" (1935), "Вежi" (1940), "Пiдзамчя" (1946) характеризуються досконалiстю мисте Їцькоï форми, посиленим iсторiософським началом. Минуле поет завжди проектує на сучаснiсть, осмислює його як невiд'ємну складову сьогодення. Пiсля початку другоï свiтовоï вiйни продовжував свою дiяльнiсть в Украïнi, а оскiльки це викликало незадоволення нiмецьких окупацiйних властей, то Олег Ольжич змушений був працювати в пiдпiллi. Загинув у фашистському концтаборi Заксенгаузен 10 червня 1944р.

Олег Ольжич (1907 - 1944)