<< Главная страница

Перетц Володимир Миколайович (1870-1935) лiтературознавець Народився 1870 р. у Петербурзi. Пiсля закiнчення Петербурзького унiверситету (1893 р.) був залишений на посадi приват-доцента на кафедрi росiйськоï мови i словесностi. У 1900 р. захистив дисертацiю на ступiнь магiстра, 1902 р.


- доктора росiйськоï словесностi. У 1903 -1914 рр. - професор Киïвського унiверситету, голова фiлологiчноï секцiï Украïнського наукового товариства, редактор "Записок" УНТ. З 1914 р. працював у Петербурзi в Академiï наук. Дiйсний член Наукового товариства iм. Шевченка. Учасник процесу заснування Украïнськоï Академiï наук, голова академiчноï Комiсiï давнього украïнського письменства, органiзатор i голова Товариства прихильникiв украïнськоï iсторiï, письменства i мови (Ленiнград). Органiзатор семiнарiю росiйськоï та украïнськоï фiлологiï в Києвi та Ленiнградi, з якого вийшло багато дослiдникiв i викладачiв iсторiï украïнськоï лiтератури. В.М.Перетц
- дослiдник стародавньоï, переважно вiршованоï, украïнськоï лiтератури, украïнськоï народноï пiснi, апокрифiчноï лiтератури, iсторiï украïнського, росiйського, польського театрiв, взаємозв Їязкiв украïнськоï i росiйськоï лiтератур XVI ЇXVII ст. Йому належить понад 300 праць. Багатством коментарiв вiдзначаються працi про "Слово о полку Iгоревiм", "Дослiдження i матерiали з iсторiï старовинноï украïнськоï лiтератури XV ЇXVIII ст." та iн. Автор багатьох праць з джерелознавства, iсторiографiï, бiблiографiï, текстологiï, палеографiï. Значущим є вклад В.М.Перетца у становлення украïнознавства в широкому розумiннi. Вiн
- один з найактивнiших i найрезультативнiших дiячiв, якi сприяли формуванню нацiональноï спiльноти украïнських учених, становленню ïï перших професiйних об Їєднань. Iнтерес до вивчення давнього украïнського письменства виник у В.М.Перетца ще пiд час занять у фiлологiчному гуртку Публiчноï бiблiотеки у Петербурзi. 1903 р. вийшла в свiт його розвiдка "Очерки старинной малорусской поэзии". Вiн зосереджується переважно на питаннях давньоï украïнськоï поезiï, фольклору, вiдтак прагне переïхати в Украïну, щоб працювати над рукописами й стародруками в мiсцевих книго- та архiвосховищах. 1903 р. його обирають професором Киïвського унiверситету. Вiн читає в унiверситетi курси з iсторiï лiтератури, церковнослов Їянську мову та iсторiю давньоруськоï мови з дiалектологiєю, слов
Їянську палеографiю, iсторiю украïнського письменства. Щоб навернути студентiв до науковоï роботи, восени 1904 р. В.М.Перетц органiзував гурток для глибшого вивчення рiзноманiтних питань фiлологiï. З жовтня 1907 р. гурток набув офiцiйноï форми й дiстав назву "Семiнарiй росiйськоï фiлологiï". Його вiдвiдували не тiльки студенти, а й випускники унiверситету, що готувалися до здобуття професорського звання. Починалися заняття з вивчення загальних питань iсторiï та теорiï лiтератури, потiм члени семiнарiю оволодiвали прийомами наукового аналiзу й синтезу, знайомилися з науково-критичними виданнями пам Їяток лiтератури й мови, опрацьовували теми для самостiйного дослiдження. В.М.Перетц разом з учнями вiдвiдував бiблiотеки й архiвосховища, пiдказував, як слiд працювати зi списками й рукописами, як вести пошук маловiдомих матерiалiв. Завершенi роботи рецензувалися двома-трьома опонентами й доповiдались на зборах семiнарiю. Учасники семiнарiю студiювали питання iсторiографiï лiтератури, археографiï, палеографiï, текстологiï, iсторiï лiтератури Киïвськоï Русi, новоï й новiтньоï лiтератури, методологiï та iсторiï науки, поетики й теорiï лiтератури, народноï словесностi, мiфологiï, церковного й народного мистецтва. Широкий спектр проблем, прагнення дотримуватись у фiлологiï "принципiв точних i природничих наук" надавало особливоï вагомостi пiдготовцi в "школi В.М.Перетца". Володимир Миколайович органiзовував виïзди учасникiв семiнарiю до Петербурга, Вiльна, Полтави, Катеринослава, Житомира, Москви. Вивчали найдревнiшi i найважливiшi пам Їятки лiтератури, якi зберiгалися в мiсцевих музеях, ар-хiвах, бiблiотеках, перевiряли покажчики описiв i друкованих каталогiв, описували рукописи, стародруки, збирали данi для наукових праць, виступали з доповiдями в наукових товариствах. Завдяки дiяльностi семiнарiю в Києвi було сформовано представницьку наукову школу. Учнi В.М.Перетца багато зробили у науцi в наступнi роки. Працюючи в Києвi, В.М.Перетц продовжив студiювання вiршованоï лiтератури. Його праця "Очерки по истории поэтического стиля в России" (1905 -1907 рр.) - найцiннiша у спадщинi вченого. Вiн придiляв увагу шляхам формування стилю украïнськоï любовноï лiрики, зацiкавився iсторiєю театру
- росiйського, украïнського, польського i написав з цього приводу ряд грунтовних праць. 1907 р. В.М.Перетц побував у Польщi, де вивчав твори польських поетiв епохи Вiдродження i стилю бароко. Це дало йому змогу з Їясувати витоки росiйського й украïнського поетичного стилю. З органiзацiєю 1907 р. Украïнського наукового товариства В.М.Перетц запропонував програму роботи фiлологiчноï секцiï, яку вiн очолив. Планувалося залучення молодi до дослiджень у галузi iсторiï украïнськоï лiтератури, видання хрестоматiï украïнськоï лiтератури, починаючи з найдавнiших часiв, укладання каталогiв пам Їяток украïнськоï мови i лiтератури XVI ЇXVIII ст. iз коментарями, видання повноï бiблiографiï украïнськоï лiтератури, публiкацiя збiрникiв драматичних творiв i пiсенних текстiв, збирання матерiалiв з украïнськоï дiалектологiï. Учений заклав важливi передумови для успiшноï роботи фiлологiчноï секцiï УНТ: залучив до спiвпрацi вiдомих фiлологiв, накреслив програму дiяльностi секцiï, органiзував всебiчну розробку питань украïнськоï фiлологiï
- унiфiкацiï граматики, складання iсторичних, термiнологiчних i тлумачних словникiв, дослiдження генези украïнськоï мови. Фiлологiчна секцiя УНТ, коли нею керував В.М.Перетц, була однiєю з найефективнiших у Товариствi. З вiд
Їïздом В.М.Перетца 1914 р. до Петербурга у зв Їязку з обранням дiйсним членом Академiï наук його зв Їязки з украïнськими вченими не припинилися, тривало студiювання ним украïнознавчоï проблематики. У 1919 р. його обрано академiком Украïнськоï Академiï наук. Вiн багато зробив для полiпшення роботи у Комiсiï давнього украïнського письменства. 1926 р. видав у Києвi свою визначну працю ""Слово о полку Iгоревiм". Пам Їятка феодальноï Украïни-Руси XII вiку", в якiй склав найповнiший добiр паралелей до фразеологiï i лексики "Слова" з пам Їяток перекладноï та оригiнальноï лiтератури XI ЇXII ст. i творiв народноï словесностi. Хвиля боротьби з "украïнським нацiоналiзмом", що пiднялася на початку 1930-х рокiв, зачепила й В.М.Перетца. Вiн змушений був вiдiйти вiд головування в Комiсiï давнього украïнського письменства, обiрвав зв Їязки з УАН. Але й у Ленiнградi зазнає переслiдувань. Вiн не зрадив своïх наукових принципiв, тому став об Їєктом постiйного цькування. Вiн твердив: "Для iсторика лiтератури пам
Їятки лiтературнi є важливими зовсiм не тому, що вiдбивають класовi iнтереси й симпатiï, а тому, що самi вони в собi мiстять своєрiдну iсторiю". Непокiрного академiка було заслано 1934 р. до Саратова. Здоров Їя його пiдупало, вiн уже не викладав, займався тiльки дослiдженням рукописiв у бiблiотецi Саратовського унiверситету. Восени 1935 р. В.М.Перетц помер. Похований у Саратовi.
Перетц Володимир Миколайович (1870-1935) лiтературознавець Народився 1870 р. у Петербурзi. Пiсля закiнчення Петербурзького унiверситету (1893 р.) був залишений на посадi приват-доцента на кафедрi росiйськоï мови i словесностi. У 1900 р. захистив дисертацiю на ступiнь магiстра, 1902 р.


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация