<< Главная страница

РУДЕНКО МИКОЛА ДАНИЛОВИЧ 1920 (19.12)


Микола Данилович Руденко народився в селi Юр`ïвка Олександрiвського р-ну Луганськоï областi в сiм`ï шахтаря. Навчання на фiлологiчному факультетi Киïвського унiверситету було перерване вiйною, з якоï повернувся тяжко пораненим. Протягом року лiкувався у госпiталi.
У 1947 роцi видає першу книжку вiршiв ЇЗ походу Ї. Бiблiографiчнi довiдники засвiдчують рясний поетичний ужинок поета i прозаïка в 50 Ї70-i роки; тiльки протягом п'ятдесятих вийшло у свiт сiм збiрок його поезiй i романи "Вiтер в обличчя" та "Остання шабля". Непересiчний талант i абсолютна бездоганнiсть бiографiï (вихiдець iз пролетарськоï родини, фронтовик) забезпечували йому роль партiйного керiвника лiтераторiв. Успiх на поетичнiй нивi та помiтне мiсце на iєрархiчнiй письменницькiй драбинi (був певний час секретарем письменницькоï партiйноï органiзацiï) i забезпечений матерiальний стан все ж не зробили його на все життя доконаним сервiлiстом (угодником) влади. З гiркотою та iронiєю згадував поет вже у 80-i роки про той час:
З'явилось черевце укупi з кабiнетом,
Ще й дача над Днiпром, як визнання заслуг.
Та пiд кiнець 60-х доля письменника рiзко змiнюється. Настає прозрiння. З кола шанованих владою поетiв вiн раптом переходить до дисидентiв, стає критиком епохи
Їрозвинутого соцiалiзму Ї. М. Руденко пише до керiвних партiйних органiв листи, в яких критикує позiрнi досягнення як економiки, так i полiтики комунiстичноï держави. Невдовзi вступає до Мiжнародноï Амнiстiï й утворює Украïнську Групу Сприяння Виконанню Хельсiнських Угод*.
Рiзко мiняється характер та iдейна спрямованiсть творчостi М. Руденка. З-пiд його пера виходять дослiдження "Економiчнi монологи" i "Слiдами космiчних катастроф", в яких вiн переглядає i заперечує догми Марксовоï полiтекономiï, передбачливо вiщує економiчнi катаклiзмi! в СРСР.
Економiко-свiтогляднi погляди М. Руденка будуються на запереченнi висновкiв К.Маркса про важелi розвитку капiталiстичного суспiльства: Марксова модель капiталу не має узгодження iз законом збереження й перетворення енергiï. Головний важiль економiчного розвитку суспiльства, за М.Руденком, криється у Святiй Трiйцi Космосу , яка на Землi живе у пшеничному зернi, що завдяки сонячнiй енергiï породжує сотнi i тисячi зерняток. Первинна не праця
Їпервинна звязана у фотосинтезi енергiя Космосу. Отже письменник надав економiчнiй теорiï духовного космiчного змiсту. Зрозумiло, що тодiшня система управлiння державою, побачила у цiй теорiï присуд на власний занепад.
В одному iз iнтервю газетi ЇЛiтературна Украïна - (квiтень 2001 р.), повертаючись думками до свого змагання з владою, М.Руденко сказав: ЇБiда було в тому, що тодiшнє наше суспiльство взагалi забуло про смак правди. А бюрократична теорiя вартостi зробила родючий Aрунт усього лиш одним iз засобiв виробництва, тобто - заводським конвеєром. Але ж гумус Їжива дитина Сонця! Звiдси - i хлiб, i виноградний сiк, i Їлюдство, якщо хочете! Ї.
Своï роздуми про загибель, яка насувається на радянське суспiльство, письменник викладав у листах до керiвних органiв краïни, прагнув опублiкувати у пресi. Та даремно було чекати хоча б якогось порозумiння у Ївласть iму. Їхнi переконання затвердiли як бетон, вони й гадки не мали, що можна мислити якось iнакше, нiж вони. А всякi пропозицiï щодо реформувань системи сприймали виключно як злочин, як замах на ïхню владу.
Спостерiгаючи абсолютну зневагу до своïх пропозицiй, письменник починає активно дiяти на iншому фронтi суспiльного життя: у листопадi 1976 року разом з Олексою Тихим та Левком Лук'яненком пiдписав тексти двох правозахисних документiв: "Декларацiю Украïнськоï Громадськоï Групи Сприяння Виконанню Хельсiнських Угод" та "Меморандум - I". Наступного року письменника заарештовують, i 27 червня Миколу Руденка й Олексу Тихого судять у мiстi Дружкiвцi, об'єднавши ïхнi справи в одну. Чому суд вiдбувся саме в Дружкiвцi? Можливо тому, що саме тут мешкав i працював правозахисник О. Тихий? Вiрогiднiше, керiвництво Украïни боялося реакцiï столичноï громадськостi на цю злочинницьку розправу над патрiотами.
Судилище в Дружкiвцi одмiряло поету сiм рокiв ув'язнення у тюрмi та в таборах i п'ять - заслання в райони Пiвночi. Нi в тюрмi, нi на виселцi М. Руденко не припиняв писати. Його твори видаються за кордоном. Часто у вiршах виринають спогади про рiдний Донбас, його краєвиди, дороги, якими ще малим ходив поет:
Крiзь грати, крiзь мури виходжу на волю.
Рушаю додому по рiдному полю - Туди, де вiтрець павутину снує.
Додому - в далеке дитинство моє.
У милiй серцю Донеччинi шукає моральноï пiдтримки, у своєму дитинствi хоче знайти душевний спокiй. Пiд кiнець вiсiмдесятих, пiсля закiнчення термiну покарання, поет разом з дружиною, яка за пiдтримку iдей чоловiка теж перебувала у тюрмах, виïхав до Америки. Причиною виïзду тогочасна преса називала необхiднiсть лiкування. Та ясно було як Божий день Їсистема хотiла позбавитись активного свiдка i критика ïï неправедних дiянь.
Недовго М. Руденко знаходився за кордоном, де продовжував працювати на користь Украïнi, звертаючись до рiдного народу зi своïм палким словом правди за допомогою радiохвиль. Там написав ряд своïх творiв
- ЇСин Сонця ЇФастон Ї, ЇФормула Сонця Ї, ЇОрлова балка Ї, ЇУ черевi дракона Ї. Вони ще чекають свого видання в Украïнi.
Украïна кликала його додому. I вiн повернувся, бо без рiдноï деньки, яку так щиро оспiвав у своïх поезiях i яку завжди усiм серцем любив, жити не мiг. Проголошене у вiршах кредо кликало Їлетiти щирим душам до Днiпра Ї, бо Їживих i мертвих кличе Украïна Ї.
Iз змiнами в Украïни на початку 90-х рокiв суспiльство починає усвiдом -лювати значущiсть М.Д.Руденка як людини i митця, правдивiсть його письменницьких i фiлософських урокiв. Наш земляк нагороджений найвищим званням держави Герой Украïни, вiн став лауреатом Державноï премiï iменi Тараса Шевченка та премiï В.Винниченка. Вiн продовжує розвивати свою економiчну теорiю людського буття, розкриває душу в поетичному словi. ________________________ *Украïнська Гельсiнська Група боролася за виконання Гельсiнкських Угод - Їмiжна- родного документу про права людини, пiдписаного i керiвниками СРСР.
(Олiфiренко В.В.)
РУДЕНКО МИКОЛА ДАНИЛОВИЧ 1920 (19.12)


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация