<< Главная страница

Сухомлинський Василь Олександрович (1918-1970) педагог, публiцист, письменник Закiнчив Полтавський педагогiчний iнститут (1939). 1935 р. розпочав педагогiчну дiяльнiсть. Працював учителем у Василiвськiй школi Онуфрiïвського району, учителем i завучем в Онуфрiïвськiй середнiй школi. Багаторiчний (1947


-1970) директор Павлиськоï середньоï школи. Кандидат педагогiчних наук (з 1955), автор багатьох книг, брошур i статей, художнiх творiв для дiтей. Розробляв питання теорiï i методики виховання у шкiльному колективi та родинi, всебiчного розвитку особистостi учнiв, педагогiчноï майстерностi. Особливу увагу придiляв патрiотичному вихованню дiтей i молодi, проблемам розумового, морального, естетичного та трудового виховання школярiв. Книга В.О.Сухомлинського "Серце вiддаю дiтям" (1969) удостоєна Державноï премiï УРСР 1974 р. Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селi Василiвка Онуфрiïвського району Кiровоградськоï областi (за тогочасним адмiнiстративно-територiальним подiлом - Василiвська волость Олександрiйського повiту Херсонськоï губернiï) у незаможнiй селянськiй родинi. Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр i столяр у помiщицьких економiях та заможних селянських господарствах. Пiсля встановлення радянськоï адмiнiстрацiï в Украïнi був активiстом колгоспного життя у селi, брав участь у керiвництвi кооперацiєю та мiсцевим колгоспом, виступав у пресi як сiлькор, завiдував колгоспною хатою-лабораторiєю, керував трудовим навчанням учнiв (з деревообробноï справи) у семирiчнiй школi. Мати майбутнього славетного педагога, Оксана Юдiвна, працювала в колгоспi. Разом з Олександром Омеляновичем вона виховала, крiм Василя, ще трьох дiтей - Iвана, Сергiя та Меланiю. Всi вони стали вчителями. Василь Сухомлинський навчався спочатку (1926 -1933) у Василiвськiй семирiчцi, де був одним iз кращих учнiв. Влiтку 1934 р. вiн вступив на пiдготовчi курси при Кременчуцькому педiнститутi i того ж року став студентом факультету мови та лiтератури цього вузу. Проте через хворобу 1935 р. змушений був перервати навчання в iнститутi. Сiмнадцятирiчним юнаком розпочав Василь свою практичну педагогiчну роботу. У 1935 -1938 рр. вiн викладав украïнську мову i лiтературу у Василiвськiй та Зибкiвськiй семирiчних школах Онуфрiïвського району. У 1936 р. Сухомлинський продовжив навчання на заочному вiддiлi Полтавського педагогiчного iнституту, де спершу здобув квалiфiкацiю учителя украïнськоï мови i лiтератури неповноï середньоï школи, а згодом - i викладача цих же предметiв середньоï школи (1938). Згадуючи цей час, Василь Олександрович писав: "Менi випало щастя два роки вчитися в Полтавському педагогiчному iнститутi - Кажу - випало щастя, бо нас, двадцятирiчних юнакiв та дiвчат, оточувала в iнститутi атмосфера творчоï мислi, допитливостi, жадоби знань. Я з гордiстю називаю Полтавський педагогiчний iнститут своєю альма-матер Ї" З 1938 р. i до початку Великоï Вiтчизняноï вiйни Василь Олександрович працював в Онуфрiïвськiй середнiй школi учителем украïнськоï словесностi, а через деякий час - i завiдуючим навчальною частиною школи. Вiйна внесла своï корективи у розмiрений ритм життя: у липнi 1941 р. Василя Олександровича було призвано до вiйська. Закiнчивши вiйськово-полiтичнi курси у Москвi, одержав вiйськове звання молодшого полiтрука, а з вересня 1941 р. вiн - полiтрук роти у дiючiй армiï. 9 лютого 1942 р. в бою за село Клепiнiно пiд Ржевом дiстав тяжке поранення i понад чотири мiсяцi лiкувався в евакогоспiталях. З червня 1942 р. до березня 1944 р. В.О.Сухомлинський працював директором середньоï школи i вчителем росiйськоï мови i лiтератури у селищi Ува Удмуртськоï АРСР. Навеснi 1944 р. Василь Олександрович разом з дружиною Г.I.Сухомлинською виïжджає на Украïну, в щойно визволений Онуфрiïвський район Кiровоградськоï областi. Упродовж чотирьох рокiв вiн працював завiдуючим районним вiддiлом народноï освiти i одночасно викладав у школi. Саме в цей перiод Василь Олександрович дебютує у пресi - онуфрiïвськiй районцi "Ударна праця" та обласнiй газетi "Кiровоградська правда" - iз статтями на педагогiчнi теми. Найперша його публiкацiя - "Перед новим навчальним роком" - з Їявилася 25 серпня 1945 р. в "Ударнiй працi". 1948 р. В.О.Сухомлинського призначають, на його прохання, директором Павлиськоï середньоï школи. Цим навчальним закладом вiн керував до останку життя, двадцять три роки у Павлишi стали найплiднiшим перiодом його науково-практичноï та лiтературно-публiцистичноï дiяльностi. Василь Олександрович доклав чимало зусиль, аби пiднести пересiчну сiльську школу на рiвень найкращих у тодiшньому СРСР загальноосвiтнiх навчальних закла-дiв, щоб перетворити ïï на справжню лабораторiю передовоï педагогiчноï думки i якнайповнiше узагальнити набутий досвiд. I вiн досяг поставленоï мети, насамперед завдяки власнiй винятковiй працьовитостi, постiйному творчому горiнню, твердiй, безкомпромiснiй вимогливостi як до себе, так i до всього педагогiчного колективу. Починаючи з 1949 р. Василь Олександрович виступає не тiльки у мiсцевiй перiодицi, а й у республiканських та всесоюзних виданнях. У першiй половинi 50-х рокiв його починають друкувати й педагогiчнi видання тодiшнього "соцiалiстичного табору". 1955 р. вiн успiшно захищає у Киïвському державному унiверситетi кандидатську дисертацiю на тему "Директор школи - керiвник навчально-виховноï роботи", а через рiк з Їявляється його перша велика монографiя "Виховання колективiзму у школярiв". Наприкiнцi п Їятдесятих рокiв виходять друком одна за одною такi грунтовнi працi В.О.Сухомлинського, як "Педагогiчний колектив середньоï школи" та "Виховання радянського патрiотизму у школярiв". Даниною тогочаснiй iдеологiï була книга педагога "Виховання комунiстичного ставлення до працi" (1959). На найвищий щабель своєï педагогiчноï творчостi Василь Олександрович пiднявся у шiстдесятi роки. Саме тодi з особливою виразнiстю i силою проявився його яскравий i самобутнiй талант педагога-дослiдника й педагога-публiциста, саме у тi роки написав вiн найкращi книги, статтi, художнi твори для дiтей та юнацтва. До найголовнiших, найгрунтовнiших творiв В.О.Сухомлинського, опублiкованих починаючи iз 1960 р., належать: "Як ми виховали мужнє поколiння" , "Духовний свiт школяра" , "Праця i моральне виховання", "Моральний iдеал молодого поколiння", "Сто порад учителевi", "Листи до сина", "Батькiвська педагогiка", "Проблеми виховання всебiчно розвиненоï особистостi" i особливо - "Павлиська середня школа" та "Серце вiддаю дiтям" (1969). Остання праця витримала вже кiльканадцять видань, вона була удостоєна першоï премiï Педагогiчного товариства УРСР (1973) i Державноï премiï УРСР (1974). На високу оцiнку заслуговують i працi В.О.Сухомлинського, якi з Їявилися окремими виданнями вже пiсля смертi талановитого педагога: "Народження громадянина", "Методика виховання колективу", "Розмова з молодим директором школи", "Як виховати справжню людину". Вiддаючи багато енергiï вчительськiй роботi, створюючи фундаментальнi педагогiчнi твори, В.О.Сухомлинський водночас виступав i як активний громадський дiяч, систематично проводив культурно-освiтню роботу серед населення Павлиша, брав дiяльну участь у численних науково-педагогiчних конференцiях, симпозiумах, сесiях, нарадах, семiнарах. Не обiйшло його й офiцiйне визнання: з 1957 р. В.О.Сухомлинський - член-кореспондент Академiï педагогiчних наук РРФСР, з 1958 р.
- заслужений учитель УРСР. У 1968 р. йому присвоïли звання Героя соцiалiстичноï працi. Того ж року вiн був обраний членом-кореспондентом АПН СРСР. 2 вересня 1970 р. серце Василя Олександровича Сухомлинського перестало битися. Втiм, фiзична смерть не поклала край життю його творчих надбань, не зупинила його жертовного служiння школi, учительству, вiтчизнянiй педагогiчнiй науцi. "Людина, - любив повторювати педагог, - народжується на свiт не для того, щоб зникнути безвiсною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собi слiд вiчний". Цi проникливi слова можна i треба вiднести й до самого Василя Олександровича, адже саме вони були тим категоричним iмперативом, якому завжди i всюди слiдував вiн у своєму недовгому, але яскравому й напрочуд плiдному життi Педагога. Все найцiннiше, створене ним, назавжди увiйшло до скарбницi вiтчизняноï педагогiки та нацiональноï духовноï культури.
Сухомлинський Василь Олександрович (1918-1970) педагог, публiцист, письменник Закiнчив Полтавський педагогiчний iнститут (1939). 1935 р. розпочав педагогiчну дiяльнiсть. Працював учителем у Василiвськiй школi Онуфрiïвського району, учителем i завучем в Онуфрiïвськiй середнiй школi. Багаторiчний (1947


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация