<< Главная страница

ГРИГIР ТЮТЮННИК (1931 - 1980)


Григiр Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931р. в с. Шилiвка на Полтавщинi в селянськiй родинi. Тяжкi умови дитинства вiдiграли згодом iстотну роль i у виборi тем та сюжетiв, i у формуваннi свiтосприймання майбутнього письменника з його драматичнiстю як основною домiнантою: рання втрата батька, життя вдалинi вiд матерi, завданi вiйною моральнi й матерiальнi втрати тощо. Пiсля визволення Украïни вiд фашистськоï навали Тютюнник закiнчив п'ятий клас сiльськоï школи i вступив до ремiсничого училища; працював на заводi iменi Малишева у Харковi, в колгоспi, на будiвництвi Миронiвськоï ДРЕС, на вiдбудовi шахт у Донбасi. Пiсля служби у Вiйськово-Морському Флотi (у Владивостоку), де вчився у вечiрнiй школi, вперше пробує писати (росiйською мовою). Значний вплив на формування його лiтературних смакiв, на ставлення до лiтературноï працi справив його брат - письменник Григорiй Тютюнник. Уже вiдтодi поступово формувались характернi прикмети творчоï iндивiдуальностi молодого письменника: постiйне невдоволення собою, наполегливi пошуки точного слова - найпотрiбнiшого, найвиразнiшого, - тривале обдумування кожного твору (i згодом, досить часто, - попередня, до викладу на паперi, "апробацiя" ïх в усних розповiдях). Перiод його лiтературного учнiвства лишився прихованим вiд стороннiх очей.
Перша зустрiч письменника з читачем (за пiдписом "Григорий Тютюнник-Ташанский")
- оповiдання "В сутiнки" (рос. мовою: Крестьянка. - 1961. - - 5). Пiсля закiнчення Харкiвського унiверситету (1962) Гр. Тютюнник учителював у вечiрнiй школi на Донбасi. В 1963 - 1964 pp. працює в редакцiï газети "Лiтературна Украïна", публiкує в нiй кiлька нарисiв на рiзнi теми та першi оповiдання: "Дивак", "Рожевий морок", "Кленовий пагiн", "Сито, сито...". Молодiжнi журнали "Днiпро" та "Змiна" вмiщують новели "Мiсячноï ночi", "Зав'язь", "На згарищi", "У сутiнки", "Чудасiя", "Смерть кавалера". Зацiкавившись кiнематографом, Гр. Тютюнник працює у сценарнiй майстернi Киïвськоï кiностудiï iм. О. Довженка, - створює лiтературний сценарiй за романом Г. Тютюнника "Вир", рецензує твори колег-кiнодраматургiв та фiльми. Переходить на редакторсько-видавничу роботу, а згодом повнiстю вiддається лiтературнiй творчостi. 1966p. вийшла перша його книжка "Зав'язь" (вид-во "Молодь"). "Зав'язь" була однiєю з тих книжок, якi засвiдчили новий злет украïнськоï прози i зробили популярним iм'я Гр. Тютюнника, воднораз вирiзнивши його серед творчоï молодi.
Журнал "Дружба народов" вiдзначив оповiдання Гр. Тютюнника як кращi в своïх публiкацiях 1967р. У 1968р. "Литературная газета" оголосила всесоюзний конкурс на краще оповiдання. Гр. Тютюннику було присуджено премiю за оповiдання "Деревiй". Твiр дав назву збiрцi (1969), до якоï увiйшли повiсть "Облога" та кiлька оповiдань.
У 70-тi роки з'являються у пресi - республiканськiй ("Вiтчизна", "Днiпро", "Ранок") та всесоюзнiй ("Дружба народов", "Сельская молодежь", "Студенческий меридиан") новi твори Гр. Тютюнника. У Таллiнi виходить збiрка його оповiдань естонською мовою (1974). Журнал "Сельская молодежь" у 1979р. ( - 1) повiдомляє, що його нагороджено медаллю "Золоте перо" - за багаторiчне творче спiвробiтництво. Виходять друком збiрки "Батькiвськi пороги", "Крайнебо" (Киïв, 1972, 1975), "Отчие пороги" (Москва, 1975), "Корiння" (Киïв, 1978). Тютюнник перекладав украïнською мовою твори В. Шукшина: 1978р. у видавництвi "Молодь" вийшла збiрка оповiдань та кiноповiстей "Калина червона"; вiн перекладав i твори М. Горького ("Серце Данко"), I. Соколова-Микитова ("Рiк у лiсi") та iн.
На початку 70-х рокiв Гр. Тютюнник працював у видавництвi "Веселка". Серед його продукцiï - настiльна книга-календар для дiтей "Дванадцять мiсяцiв" (1974), у пiдборi матерiалiв до якоï виявився його лiтературний смак, мистецька вимогливiсть, повага до юного читача. Пише вiн i сам твори для дiтей, видає збiрки оповiдань "Ласочка" (1970), казок "Степова казка" (1973), якi по-новому розкрили талант письменника. За книги "Климко" (1976) i "Вогник далеко в степу" (1979) Григоровi Тютюннику присуджено республiканську лiтературну премiю iм. Лесi Украïнки 1980p.
В останнi мiсяцi життя письменник працював над повiстю "Житiє Артема Безвiконного". Не будучи в змозi в усiй повнотi реалiзувати свiй талант в атмосферi чиновницького диктату над лiтературою, 6 березня 1980р. Григiр Тютюнник покiнчив життя самогубством. 1989р. його творчiсть була посмертно вiдзначена Державною премiєю iм. Т. Г. Шевченка.

ГРИГIР ТЮТЮННИК (1931 - 1980)


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация