Остап ВИШНЯ


Губенко Павло Михайлович (лiт. псевдонiми Остап Вишня, Павло Грунський) народився 13 листопада 1889 року на хуторi Чечва Зiнькiвського повiту на Полтавщинi (нинi с. Грунь Охтирського району, Сумськоï областi) в селянськiй сiм'ï. Початкову освiту здобув у Зiнькiвськiй двокласнiй школi. В 1907 роцi закiнчив Киïвську вiйськово-фельдшерську школу, а в 1917 роцi навчався на iсторико-фiлологiчному факультетi Киïвського унiверситету. Спочатку працював фельдшером у 168-му Миргородському пiхотному полку, що квартирував у Києвi, потiм - у залiзничнiй лiкарнi, а в кiнцi 1917 року перейшов на роботу в санiтарну управу Мiнiстерства шляхiв УНР (Украïнськоï Народноï Республiки). В складi мiнiстерства евакуювався до Кам'янця-Подiльського. Там полишив медицину i став спiвробiтничати в есерiвськiй газетi "Народна воля", а потiм у "Трудовiй громадi".
На початку 1920 року повернувся до Києва. Працював мовним редактором у видавництвi "Книгоспiлка". У жовтнi 1920 року був заарештований i засуджений на 3 роки, але за клопотанням В.Блакитного його невдовзi звiльнили з концтабору. Пiсля цього працював у газетах "Вiстi ВУЦВК", "Селянська правда", журналi "Червоний перець", друкувався майже у всiх республiканських перiодичних виданнях.
До жодноï з полiтичних партiй нiколи не належав. Був членом лiтературних груп "Пролiтфронт" та "Лiтературний ярмарок", 1932 року входив до складу президiï Оргкомiтету СПУ.
Окремими виданнями видрукувано понад 150 книжок гуморесок, фейлетонiв, оповiдань, сатиричних мiнiатюр. Серед них - "Дiла небеснi" (1923), "Кому веселе, а кому й сумне", "Реп'яшки" (1924), "Вишневi усмiшки сiльськi", "Вишневi усмiшки кримськi" (1925), "Щоб i хлiб родив, щоб i скот плодився", "Лицем до села" (1926), "Вишневi усмiшки кооперативнi" (1927), "Ну й народ", "Вишневi усмiшки закордоннi" (1930), "Усмiшки" (т. 1 - 4, 1928) та iн. Пiсля вiйни вийшли збiрки "Самостiйна дiрка" (1945), "Зенiтка" (1947), "Весна-красна" (1949), "Вишневi усмiшки" (1950), "Мудрiсть колгоспна" (1952), "Великi ростiть" (1955), Твори в 2-х т. (1956), "Привiт, привiт" (1957), "Мисливськi усмiшки" (1958), Твори в 7-ми т. (1963-1964), Твори в 5-ти т. (1957) тощо. Перекладав украïнською мовою твори М.Гоголя, А.Чехова, Марка Твена, Я.Гашека та iн.
Помiчник уповноваженого слiдчоï групи секре Їтно-полiтичного вiддiлу ДНУ УРСР Гольдман, розглянувши матерiали, що звинувачували Губенка П.М. у "приналежностi до украïнськоï контрреволюцiйноï органiзацiï, яка намагалася повалити Радянську владу збройним шляхом", i вважаючи, що перебування його на волi небезпечне, 25 грудня 1933 року ухвалила: "вибрати запобiжним заходом проти уникнення ним суду i слiдства - утримання пiд вартою в спецкорпусi ДПУ". Особисте розпорядження на арешт дав голова ДПУ УРСР Балицький. Спiвробiтник ДПУ Щеребов провiв трус на квартирi Остапа Вишнi в будинку "Слово" i заарештував письменника 25 грудня 1933 року.
На першому допитi, який вiв оперуповноважений Бордон, 3 сiчня 1934 року Остап Вишня "зiзнався", що здiйснював контрреволюцiйну роботу на лiтературному фронтi. Згодом дав свiдчення, що брав участь в обговореннi питань, пов'язаних з органiзацiєю терористичних актiв, i "погодився" на вбивство Постишева.
За пiдсумком звинувачень слiдство запропонувало судовiй "трiйцi" застосувати до письменника найвищу мiру соцiального захисту - розстрiл (за статтями 54-8 i 54-11 КК УРСР). Судова "трiйка" 23 лютого 1934 року ухвалила цей вирок. Проте на судовому засiданнi 3 березня 1934 року Колегiя ОДПУ замiнила розстрiл десятьма роками ув'язнення у виправно-трудовому таборi, вважаючи початком вiдбування строку 7 грудня 1933 року.
Вiдбував покарання Остап Вишня в Ухтi Комi АРСР.
Особлива нарада при Народному комiсарiатi внутрiшнiх справ СРСР 25 вересня 1943 року розглянула його справу i прийняла таку ухвалу: "На змiну постанови Колегiï ОДПУ вiд 3 березня 1933р. Губенку П.М. знизити строк покарання до фактично вiдбутого i з-пiд варти звiльнити". З ухвалою письменника ознайомили 7 жовтня 1943 року, а наступного дня випустили з концтабору.
За протестом прокурора вiйськовий трибунал Киïвського вiйськового округу 25 жовтня 1955 року скасував постанову Колегiï ОДПУ вiд 3 березня 1934 року i справу припинив через вiдсутнiсть складу злочину.
Помер Остап Вишня 28 вересня 1956 року. Олександр Мукомела ЛУ 25(4434) 20.06.1991
Остап ВИШНЯ