<< Главная страница

ПЛАТОН ВОРОНЬКО (Нар. 1913 р.)


Народився 1 грудня 1913р. в с. Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщинi. Виховувався в охтирському дитячому мiстечку-iнтернатi. Бiографiя його - справдi народна бiографiя: в роки першоï-другоï п'ятирiчок П. Воронько вчиться в Харкiвському автошляховому iнститутi, пiсля закiнчення якого ïде до Таджикистану, де й працює за фахом. В 1935р. його призивають до Червоноï Армiï. Демобiлiзувавшись, майбутнiй поет (вiн уже тодi писав вiршi
- здебiльшого "для себе") повертається на Сумщину, деякий час вчителює, а 1937р. вступає до Лiтературного iнституту iм. О. М. Горького. 1939р. добровольцем ïде на фiнський фронт, де воює разом з своïми товаришами по iнституту
- С. Наровчатовим, М. Отрадою, А. Копштейном та iн. З перших днiв Великоï Вiтчизняноï вiйни, знову добровольцем, - на ïï передньому краï, а 1943р. закiнчує курси пiдривникiв i переправляється в партизанське з'єднання С. А. Ковпака. I пiд час навчання в iнститутi, i в промiжках мiж боями П. Воронько писав вiршi, але не публiкував ïх. Зате деякi вiршi його, написанi в походах, стали пiснями. 1944р. виходить перша книжка вiршiв "Карпатський рейд", книжка поета-партизана, складена з вiршiв, створених у бойових походах - "вiд Путивля до Делятина". Вiршi "Карпатського рейду" писалися в дусi народно-пiсенному. Чи не найбiльший успiх серед лiричних творiв припав на долю вiрша "Я той, що греблi рве", написаного невдовзi по вiйнi, - вiн став хрестоматiйним. У творчому розвитку П. Воронька цей вiрш нiби завершував один i започатковував другий етап, межу мiж якими можна умовно означити кiнцем 50-х рокiв. До цього у поета вийшли збiрки "Весняний грiм" (1947), "Великий свiт" (1948), "Славен мир" (1950), "Вiд Москви до Карпат" (1951), "Моя Москва" (1953), "Обов'язок" (1955), "Моя Гуцульщина" (1956), "Драгi другарi" (1959) та iн. Цей перелiк поповнюється багатьма книжками для дiтей (напр. "Казка про Чугайстра"). За повоєнними вiршами можна легко бачити життєвi маршрути поета - чи то шляхи "вiд Москви до Карпат" по мiсцях колишнiх боïв, участь у всесвiтнiй молодiжнiй конференцiï на захист миру в Лондонi чи поïздка до "драгих другарiв" - у Болгарiю, в iншi братнi краïни, чи перебування в Москвi, чи вiдвiдини краïв, де вiн народився i зростав. Для поезiï другоï половини 40 - 50-х рокiв характернi вiршi, навiянi героïкою i трагiкою недавнiх битв
- "Солдат", "Могила генерала Руднєва", "Пiсня про Лiвшу", "Вдень накувала зозуля", "Ой, ганьба!", "Пiсня ветерана", "Винесла вiдерце за ворота" та iн., а також iнтимна, любовна тематика ("Менi приснилась та бiлява", "Зустрiч", "Тiльки згадка торкнеться рукою", "Я не шукав кохання", "Є почуття такi прозорi" та iн.).
Широке визнання здобули пiснi "Я славлю партiю", "Вiд Москви до Карпат", "Конi воронi", "Ходiмо, кохана, у лiс", "I чого тiкати" та iн. Епiчний талант поета виявився в поемах "Безсмертя" (1945), "Ярославна" (1945), "За всi лiта розлуки" (1945 - 1962) (автобiографiчна за характером), поемi-легендi про братiв-гуцулiв
- "Стояни", невеликiй поемi "З Нiмеччини в Чернеччину" (1945). Вiд 1960 р. у свiт виходять книги лiрики i поем - "Мирний неспокiй", "Через гони лiт" (1960), "Гнiвом Африка клекоче" (1961), "Коли я в Киïв повертаюсь" (1962), "Скресання" (1967), "Поки живий
- iду", "У свiтлi блискавиць" (1968), "Повiнь" (1970), "Здвиг-земля" (1976), "Узьмiнь" (1979) (одна з найваговитiших збiрок ), "Батьковi долонi", "Совiсть пам'ятi" (1980). До 70-рiччя поета вийшло чотири томи його вибраних творiв. Поет продовжує плiдно працювати також на нивi дитячоï лiтератури. П. Воронько є автором понад 30 збiрок вiршiв i поем та великоï кiлькостi книжок i книжечок для дiтей, а водночас i вiдомим громадським дiячем.
Заслуги поета вiдзначенi урядовими нагородами i премiями. Вiн - лауреат Державноï премiï СРСР (1951, за книги "Добрий ранок" i "Славен мир"), Державноï премiï УРСР iм. Т. Г. Шевченка (1972, за книгу "Повiнь"), премiï Ленiнського комсомолу Украïни iм. М. Островського (1962, "Драгi другарi"), лiтературноï премiï iм. Лесi Украïнки (1976, збiрки вiршiв "Всiм по сiм", "Читаночка", "Снiжна зiронька горить", "Облiтав журавель", драматична поема "Казка про Чугайстра"). Обирався депутатом Верховноï Ради УРСР десятого та одинадцятого скликань.


ПЛАТОН ВОРОНЬКО (Нар. 1913 р.)


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация