ЮрIй ВУХНАЛЬ


Ковтун Iван Дмитрович (лiт. псевдонiм Юрiй Вухналь) народився 5 жовтня 1906 року в с. Чорнобаïвка Iзюмського повiту на Харкiвщинi в селянськiй сiм'ï-Закiнчив Куп'янську гiмназiю. 1922 року вступив на педагогiчнi курси iменi Г. С. Сковороди (м. Харкiв), пiсля яких навчався в Харкiвському iнститутi народноï освiти. Ще студентом спiвробiтничав у газетi "Селянська правда", де й надрукував першi своï твори. Потiм працював у редакцiям газети "Комсомолець Украïни", журналу "Червоний перець". Належав до лiтературних органiзацiй "Плуг", "Молодняк", ВУСПП. Став одним iз найпопулярнiших украïнських сатирикiв. Не випадково у журналiстських колах його називали "комсомольським Остапом Вишнею".
Автор збiрок нарисiв, фейлетонiв, гуморесок "Червонi паростки" (1925), "Товариш i товаришок" (1926), "По злобi" (1927), "Початкуючий" (1928), "Помилка професора Кiма". "Гумореска", "Життя i дiяльнiсть Федора Гуски", "Крилатий рейс", "Одруження Гаврила Ратицi", "Щирий украïнець" (1929), "Люди моря" (1931), романiв та повiстей "Яструби" (1928), "Азiатський аеролiт", "Юнг-бунд" (1931).
Уповноваженi Харкiвського обласного управлiння НКВС 2 листопада 1936 року провели трус на квартирi й заарештували письменника. Йому було пред'явлено звинувачення: "участь в украïнськiй нацiоналiстичнiй терористичнiй органiзацiï, яка готувала терористичнi акти проти керiвникiв ВКП(б) i Радянського уряду". На численних допитах i на судi нi в чому себе винним не визнав. Зачитанi проти нього свiдчення категорично заперечив як фальшивi.
Вiйськова Колегiя Верховного Суду СРСР 14 липня 1937 року засудила Ковтуна-Вухналя I. Д. до найвищоï мiри покарання - розстрiлу з конфiскацiєю належного йому майна.
Вирок виконано 15 липня 1937 року.
При додатковому розслiдуваннi справи в 1958 роцi Максим Рильський, який добре знав Юрiя Вухналя, дав такий вiдгук про нього: "Це був здiбний гуморист i автор цiкавих книжок для юнацтва та дiтей. Я нiколи не сумнiвався, що I. Д. Ковтун чесний i вiдданий радянський громадянин". А Микола Бажан написав так: "Вiн безумовно був радянською людиною, якiй були чужими антирадянськi чи нацiоналiстичнi настроï та висловлювання. У своïх пародiях, епiграмах, жартах вiн засобами сатири й гумору боровся зi всiм, що вiдживає..."
Вiйськова колегiя Верховного Суду СРСР 4 листопада 1958 року вирок щодо Ковтуна-Вухналя I. Д. скасувала i справу припинила через вiдсутнiсть складу злочину.
Юрiй Вухналь реабiлiтований посмертно. Олександр Мукомела ЛУ Ї26 (4435)27.06.1991
ЮрIй ВУХНАЛЬ